Crossref Member Badge

До 85-річчя видатного вченого-педагога Миколи Дмитровича Ярмаченка

До 85-річчя видатного вченого-педагога Миколи Дмитровича Ярмаченка 02.09.2013

У цьому році виповнилося б 85 років від дня народження Миколи Дмитровича Ярмаченка – відомого українського педагога, доктора педагогічних наук (1970), професора (1970), заслуженого діяча науки і техніки України (1991), члена-засновника та першого президента Академії педагогічних наук України (1992), радника Президії НАПН України (1997).

Очоливши в 1973 р. Науково-дослідний інститут педагогіки УРСР, в якому тоді працювало лише 80 співробітників, М.Д. Ярмаченко зосередив всі зусилля наукового колективу на вирішенні актуальних проблем педагогічної теорії та практики, ініціював створення нових лабораторій, в результаті чого інститут зайняв почесне місце серед флагманів педагогічної науки не лише України, а й усього Радянського Союзу. На початку 1990-х років в інституті працювало вже понад 280 науковців, серед яких було 17 докторів і 151 кандидат наук.

Як керівник інституту Микола Дмитрович сприяв творчому росту своїх підлеглих, опікувався впровадженням у практику школи напрацювань співробітників, очолював інститутську вчену раду із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Багато його аспірантів та докторантів стали відомими вченими, серед них Е.Е.Абібулаєва, Л.С.Бондар, Н.П.Дічек, Н.В.Єфіменко, І.В.Зайченко, В.В.Засенко, Г.М.Коберник, І.П.Колесник, М.В.Левківський, І.М.Лобурець, К.В.Луцько, Т.І.Мацейків, М.М.Окса, Т.О.Самоплавська, С.Н.Філоненко, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет та ін.

Враховуючи великий авторитет Миколи Дмитровича серед науковців та педагогів-практиків, 16 червня 1992 р. постановою Кабінету Міністрів його було затверджено дійсним членом-засновником Академії педагогічних наук України і водночас призначено президентом-організатором цієї ж Академії. 18 листопада 1992 р. загальні збори Академії обрали вченого першим президентом Академії педагогічних наук України.

Творчий доробок ученого становлять понад 300 праць. Розпочавши педагогічну діяльність як дефектолог, М.Д.Ярмаченко зосередив увагу на проблемах сурдопедагогіки в Україні. Результатом наукових досліджень стали такі фундаментальні праці, як «Свідомість у навчанні глухих учнів» (1963), «Виховання і навчання глухих дітей в Українській РСР» (1968), «Проблема компенсації глухоти» (1976), «Історія сурдопедагогіки» (1975) та ін.

Кращим надбанням вітчизняної педагогічної науки стали розвідки з педагогіки та історії педагогіки: «Актуальні питання педагогічної науки» (1978), «Народна освіта в Українській РСР» (1978), «Педагогіка. Підручник для студентів педінститутів та університетів» (1986), «Педагогічна діяльність і творча спадщина А.С.Макаренка» (1989), «Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (XIX - поч. XX ст.)» (1991), «Інститут педагогіки України: Нарис історії» (1996), «Академія педагогічних наук України: п'ятиріччя становлення і розвитку» (1997), «Педагогічний словник» (2001) та ін.

За активну плідну працю М.Д. Ярмаченко нагороджений орденами Дружби народів (1986), “За заслуги” III ступеня (1998), а також багатьма медалями. У 1993 р. він був обраний дійсним членом Академії педагогічних і соціальних наук, а у 1996 р. – іноземним членом Російської академії освіти.

Низький уклін і вічна пам'ять Миколі Дмитровичу - людині високого розуму і сердечної доброти - від всіх науковців Інституту педагогіки Національної Академії педагогічних наук України.


Повернення до списку