Crossref Member Badge

Звітна науково-практична конференція «Зміст і технології шкільної освіти» за результатами наукових досліджень за 2013 рік

Звітна науково-практична конференція «Зміст і технології шкільної освіти» за результатами наукових досліджень за 2013 рік 28.01.2014

27 січня 2014 року в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України працювала звітна науково-практична конференція «Зміст і технології шкільної освіти» за результатами наукових досліджень співробітників, докторантів, аспірантів, здобувачів і наукових кореспондентів Інституту педагогіки НАПН України за 2013 рік.

На традиційному науковому форумі обговорювалися результати виконання НДР Інституту педагогіки, визначалися перспективи розгортання подальших досліджень. Наукові співробітники Інституту педагогіки, докторанти, аспіранти, здобувачі, наукові кореспонденти, вчителі експериментальних шкіл мали змогу оприлюднити на конференції отримані наукові результати і поділитися досвідом організації й проведення теоретичних і практичних досліджень. 

У роботі конференції взяли участь представники апарату президії НАПН України Луговий В.І., Ляшенко О.І., Сухомлинська О.В., Мальований Ю.І., наукові співробітники Інституту педагогіки, докторанти, аспіранти, здобувачі наукового ступеня, наукові кореспонденти, педагогічні працівники експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів.

Відкрив пленарне засідання директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Топузов О.М., який ґрунтовно охарактеризував здобутки установи за звітний період, окреслив коло актуальних наукових проблем і перспективи розв’язання їх. Олег Михайлович передусім звернув увагу на одне із основних завдань Інституту педагогіки – забезпечення наукового супроводу функціонування й розвитку вітчизняної системи загальної середньої освіти, що зумовлює необхідність підвищення вимог до якості результатів науково-дослідної роботи. У доповіді відзначено також позитивну тенденцію, що прослідковується в діяльності наукової установи, – це посилення уваги до дослідження методичних проблем, розв’язання яких має теоретичне й практично-соціальне значення. О.М. Топузов наголосив на важливості наукової підтримки моніторингу якості загальної середньої освіти. Педагогічний моніторинг дає можливість перевірити ефективність реалізації в педагогічному процесі розроблених дидактичних моделей, а також забезпечити зворотний зв'язок між педагогічною наукою й шкільною практикою.

Водночас у доповіді було наголошено, що з метою популяризації наукових здобутків учених Інституту педагогіки, у 2013 році здійснено підготовчий етап започаткування науково-педагогічного фахового видання «Українського педагогічного журналу».

Перший віце-президент НАПН України Луговий В.І. наголосив на вагомості наукових здобутків учених Інституту педагогіки у 2013 році, значенні їх для поступального розвитку теорії й практики загальної середньої освіти. Водночас у виступі було акцентовано увагу на необхідності фундаменталізації результатів науково-дослідних робіт, посиленні соціального ефекту їх, популяризації з метою широкого впровадження у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практиці.

На пленарному засіданні було заслухано доповіді за основними напрямами діяльності Інституту педагогіки. У виступах заступників директора Головка М.В. та Засєкіної Т.М. представлено результати роботи Інституту педагогіки у 2013 році та завдання на 2014 рік.

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПРЕЗЕНТАЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ ЗАСЄКІНОЇ Т.М.

Завідувач лабораторії навчання іноземних мов Редько В. Г. у своїй доповіді «Лінгводидактичні засади навчання іноземних мов у старшій школі: виклики сьогодення і результати дослідження» висвітлив основні наукові результати завершеної у 2013 році науково-дослідної роботи.

Завідувач лабораторії навчання інформатики Лапінський В.В. доповів про результати експериментального дослідження якості інформатичної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах України та шляхи підвищення її.

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПРЕЗЕНТАЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ ЛАПІНСЬКОГО В.В.

Важливій проблемі розроблення хімічного тезауруса учня присвятила свою доповідь завідувач лабораторії хімічної і біологічної освіти. Зокрема, Л.П.Величко наголосила, що тезаурус розглядається як опис знань з предмета, які учень має опанувати і які становлять основу його загальної культури й функціональної грамотності, визначила переваги й перспективи впровадження його у навчальний процес.

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПРЕЗЕНТАЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ ВЕЛИЧКО Л.П.

Концептуальні засади методики формування комунікативної компетентності учнів 5-7 класів були презентувала учасникам конференції завідувач лабораторії навчання української мови Голуб Н.Б.

На пленарному засіданні з доповідями виступили також педагогічні працівники експериментальних навчальних закладів Інституту: В.А. Нідзієва, директор гімназії № 117 ім. Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов («Аксіологічні основи управління організаційною культурою гімназії), О.І.Буковська, заступник директора з науково-методичної роботи ліцею «Престиж» міста Києва (Особливості формування ключових і предметних компетентностей учнів у навчально-виховному процесі школи повного дня (за підсумками І етапу регіонального експерименту).

ОЗНАЙОМИТИСЯ З ПРЕЗЕНТАЦІЙНИМ МАТЕРІАЛОМ НАДЗІЄВОЇ В.А 

Під час конференції працювало 7 секцій.

На засіданні секції «Історія та методологія педагогіки. Порівняльна педагогіка» розглянуто питання, що узагальнюють результати роботи науковців лабораторії дидактики, порівняльної педагогіки, історії педагогіки, профільного навчання та профконсультацій.

В обговоренні наукових результатів дослідження за темою «Фундаменталізація змісту освіти у старшій школі в умовах профільного навчання» було висвітлено проблеми формування системи знань старшокласників як дидактичної умови фундаменталізації змісту освіти, використання проектної технології у реалізації діяльнісного аспекту процесу фундаменталізації змісту освіти старшокласників, факультативного навчання в контексті фундаменталізації змісту освіти, формування системи екологічних знань учнів старшої школи. Учасників секційного засідання зацікавили виступи, що стосувалися гуманістичної парадигми фундаменталізації навчання у змісті освіти сучасної школи, дидактичних умов формування ціннісно-смислових орієнтацій старшокласників засобами гуманітарних предметів у контексті фундаменталізації змісту освіти, фундаментальності знань як провідної дидактичної вимоги природничої освіти.

Обговоривши доповіді щодо фундаменталізації змісту освіти в умовах профільного навчання, науковці зауважили, що цей процес сприятиме створенню такої системи і структури освіти, яка ґрунтується на інваріантних знаннях, які мають методологічне значення; формуванню цілісної наукової картини світу, інтелектуальному розвиткові особистості та її адаптації до змін, що відбуваються в усіх сферах суспільного життя. Крім того, запропоновано методичні рекомендації щодо вдосконалення змісту освіти у старшій школі в умовах профільного навчання.

Учасники секції заслухали й обговорили доповіді, що узагальнюють результати роботи науковців лабораторії порівняльної педагогіки над колективною темою «Порівняльний аналіз забезпечення якості загальної середньої освіти у провідних країнах Європи та США» на порівняльному етапі (2013 рік). Із зацікавленням були сприйняті результати наукових досліджень механізмів забезпечення якості освіти у країнах Європи (Німеччині, Норвегії, Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Франції, Фінляндії, Чехії) та США, а також обґрунтування особливостей правових та організаційних заходів, спрямованих на створення умов для досягнення освітнього рівня, що відповідає офіційно встановленим нормативам, критеріям і стандартам, потребам споживачів. Зокрема, політика у секторі освіти, спрямована на підвищення рівня навчальних закладів, офіційно затверджені/рекомендовані освітні стандарти, навчальні програми; система моніторингу результатів, що їх продукує освітня система, яка охоплює внутрішнє й зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів, атестацію навчальних закладів, контроль роботи педагогічних кадрів; використання сучасних технологій організації навчального процесу, методів оцінювання якості навчання на різних його етапах; інструменти нової культури менеджменту навчальними закладами й самоуправління з позиції досягнення якості (підвищення компетентності та відповідальності керівників, використання переваг інноваційного середовища для індивідуалізації навчання).

Учасники секційного засідання заслухали й обговорили узагальнені результати роботи науковців лабораторії історії педагогіки на аналітико-інформаційному етапі роботи над колективною темою «Організація навчального процесу в історії вітчизняної школи: від уніфікації до диференціації (40-80-ті роки ХХ ст.)». Зокрема, предметом обговорення стали такі аспекти проблеми: процес відновлення (після 1944 р.) в Україні діяльності початкових, неповних середніх і середніх шкіл, дитячих будинків, спеціальних шкіл, та перебіг зовнішньої диференціації середньої освіти – створення мережі нових типів навчальних закладів, які відповідали б потребам воєнного та повоєнного періодів життя країни; характер і зміст освітньої політики у 1940-1950-ті роки, яка умовами Другої світової війни вимушено спрямовувалася на диференціацію шкільної освіти, чому сприяла також десталінізація й певна демократизація суспільного життя, НТР, перебудова економіки; внесок українських учених у дослідження питань педагогічної психології (вивчення проблем свідомого засвоєння знань, процесів мислення й мовлення учнів початкових класів, питань запам’ятовування навчального матеріалу, розуміння значення слів, метафор, приказок, художніх текстів, виховних проблем); зміни у 1960-ті рр. у підходах до змісту та організації занять за вибором, запровадження яких стало істотним чинником диференціації шкільної освіти; вияви диференціації в 40-80-х рр. ХХ ст. в шкільних програмах і позакласній роботі; чинники, що впливали на запровадження початкової та середньої освіти в школах національних меншин у другій половині 1930-х-1940-х рр.; основні організаційні форми запровадження виробничого навчання як вияву індивідуалізації навчально-виховного процесу у 1950-1960-ті рр. у порівнянні з завданням політехнізації семирічної школи як мети її наближення до участі у виробничому житті суспільства у 1930-ті р.

Серед основних результатів НДР співробітників лабораторії профільного навчання та профконсультацій у 2013 році (тема – «Соціально-професійна орієнтація учнів в умовах профільного навчання» стало визначення теоретико-методологічних підходів до організації соціально-професійної орієнтації учнів в умовах профільної школи; виявлення загальних і специфічних закономірностей соціально-професійної орієнтації учнів, що навчаються за різними профілями; закономірності, підпорядковані наявності типових психофізіологічних особливостей та професійних інтересів учнів різних профілів навчання. Значну увагу приділено розкриттю філософських, психолого-педагогічних, соціологічних, соціально-економічних і правових аспектів профорієнтації, поняттєво-термінологічному аналізові категорії «соціально-професійна орієнтація старшокласників». Науковці дійшли висновку, що більш детального вивчення потребують питання соціально-професійної орієнтації учнів в умовах профільного навчання. Соціально-професійна орієнтація розглядається як процес спрямування особистості в систему соціальних і професійних відносин на різних етапах розвитку із врахуванням вікових особливостей, завдяки формуванню компетентностей, які дають їй можливість функціонувати в умовах швидкозмінного середовища. Важливим практичним здобутком виконавців стало створення програмно-методичного забезпечення у вигляді програми професійного самовизначення й добору тестових профорієнтаційних методи для реалізації психолого-педагогічного супроводу соціально-професійної орієнтації учнів.

Значний інтерес в учасників обговорення викликали виступи здобувачів та аспірантів.

Під час роботи секції «Якість освіти. Управління розвитком освіти» було розглянуто наукові проблеми, що розв’язуються лабораторіями сільської школи, управління освітніми закладами, педагогічних інновацій, оцінювання якості освіти.

Інноваційні зміни, що відбуваються в системі загальної середньої освіти, спонукають до пошуку механізмів взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, розвитку їх творчого потенціалу й піднесення іміджу сільської школи в умовах модернізації освітньої мережі та зростаючої конкуренції. Важливу роль у розвитку цього процесу належить освітньому округу, що функціонує в різних соціальних, демографічних, педагогічних, культурологічних, географічних умовах, що впливають на варіативність, моделювання нових освітніх структур.

Під час обговорення результатів дослідження теми «Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу у сільській місцевості» було визначено сукупність педагогічних умов функціонування освітніх округів, що деталізувалася та перевірялася науковцями лабораторії сільської школи впродовж 2013 року. Розкрито зміст педагогічних процесів, що відбуваються у сільській школі, акцентовано увагу на проблемі проектування моделей освітніх округів, розроблення науково-методичного супроводу та його впровадження в практику роботи експериментальних шкіл з урахуванням регіональної специфіки. Акцентовано увагу на педагогічних умовах формування комунікативної компетентності учнів сільської школи, обґрунтовано структуру і зміст курсів за вибором у системі профільного навчання фізики в освітньому окрузі, розкрито методологічні засади побудови відповідних навчальних програм, висвітлено дидактичні особливості конструювання системи вправ і завдань для самостійної роботи молодших школярів над текстом, методичні рекомендації щодо її застосування, що реалізується шляхом взаємодії відповідних суб’єктів освітнього округу.

У процесі роботи секції науковці зосередили увагу на проблемах, пов’язаних з пошуком шляхів та інноваційних підходів до подальшого розвитку нових структур (освітніх округів) у мережі загальноосвітніх навчальних закладів.

Науково-практичний інтерес викликали результати виконання науково-дослідної роботи «Теорія і технології організаційних механізмів управління діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів». У доповідях наукових співробітників лабораторії управління освітніми закладами розглянуто методологію формування організаційних механізмів управління функціонуванням закладу освіти, яка інтегрує такі складники, як онтологія, гносеологія, логіка управління; наукові підходи її реалізації (системно-кібернетичний, структурно-функціональний, інформаційний, синергетичний) у логічному взаємозв’язку з іншими концептами феномена управління. З’ясовано пріоритетність форм і засобів підготовки суб’єктів управління впровадженням організаційних механізмів реалізації освітніх стандартів. Висвітлено основні елементи синергетичної теорії функціонування й спрямованого розвитку освітніх систем (БМ-систем); запропоновано класифікацію територіальних освітніх округів і організаційно-нормативне забезпечення їх функціонування.

Викликали дискусію концептуальні засади організаційних механізмів громадсько-державного управління загальноосвітнім навчальним закладом. Доповідачі розкрили зміст закономірностей управління ЗНЗ на державно-громадських засадах (модернізація управління освітою, демократизація, децентралізація, аналітичне прогнозування розвитку ЗНЗ на засадах стратегічного і регулятивно-оперативного менеджменту).

Було обговорено науково обґрунтовану й запроваджену в практику прикладну модель правового й технологічного забезпечення організаційного механізму управління діяльністю ЗНЗ, методичні рекомендації щодо правового забезпечення механізмів управління діяльністю ЗНЗ у сучасних умовах постійного оновлення нормативно-законодавчої бази у сфері освіти, також інших галузях права, що тісно пов’язані з процесом управління діяльністю ЗНЗ.

Практично важливими були виступи й аналітичні доповіді керівників експериментальних шкіл, аспірантів, наукових кореспондентів, здобувачів наукового ступеня.

У доповідях науковців лабораторії якості освіти було представлено результати виконання наукового дослідження «Тестові технології оцінювання ключових і предметних компетентностей учнів основної і старшої школи». Зокрема, науковцями досліджувалися проблеми експериментального апробування тестових форматів визначення рівня сформованості дослідницької компетентності старшокласників, виклики та перешкоди до запровадження компетентнісного підходу до оцінюванні якості освіти учнів в Україні, оцінювання метапредметних результатів, структурування понять предметної галузі «Математика», визначення рівня володіння географічною компетентністю в учнів основної і старшої школи.

На секції було заслухано та обговорено доповіді, в яких узагальнено результати роботи науковців лабораторії педагогічних інновацій за темою науково-дослідної роботи «Теорія й технологія оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу». У них розглядалися важливі аспекти оцінювання інноваційного розвитку ЗНЗ: суб’єктно-об’єктний підхід до комплексного оцінювання зазначеного процесу, критерії його оцінювання, зміст організаційно-педагогічного супроводу оцінювання. Крім того, розглянуто аксіологічні виміри інноваційного розвитку ЗНЗ, обґрунтовано роль педагогічного прогнозування як його основи. Інтерес у присутніх викликав виступ присвячений проблемам управління інноваційним розвитком методичної роботи у ЗНЗ і потенціалу інформаційно-навчального середовища в організації самоосвітньої діяльності учнів вечірньої школи.

У доповідях учасників секції «Теорія і методика мовної і літературної освіти» було представлено результати науково-дослідних робіт лабораторій: навчання української мови, навчання іноземних мов, навчання української літератури, навчання української словесності у школах національних меншин України та діаспори, навчання російської мови та мов інших етнічних меншин.

З інтересом аудиторія сприйняла виступи співробітників лабораторії навчання української мови, які запропонували для обговорення такі аспекти досліджуваної проблеми: принципи добору методів, ефективних для формування в учнів комунікативної компетентності; ключові підходи до моделювання методики формування в учнів 5-7 класів комунікативної компетентності; можливості тексту для формування правописної компетентності учнів 5-7 класів на уроках української мови; лінгводидактичні засади формування морфологічної компетентності в учнів 5-7 класів; результати дослідження стану сформованості соціокультурної компетентності учнів 5-7 класів на уроках української мови; принципи навчання діалогічного мовлення учнів 5-7 класів на уроках української мови.

Найбільш актуальними й дискусійними виявилися проблеми методів навчання, спроб класифікувати їх, визначення коефіцієнта корисної дії кожного методу в системі компетентнісної мовної освіти, а також концептуальні засади методики формування комунікативної компетентності в учнів 5-7 класів.

Цікавими й змістовними були виступи науковців лабораторії навчання української словесності в школах національних меншин України та діаспори. У процесі наукової дискусії було розкрито наукові основи текстоцентричного підходу до розроблення підручників української мови для 4-х класів шкіл з мовами навчання національних меншин України, представлено вимоги до текстів і методичного апарату, а також реалізацію їх у підручниках української мови для початкових класів. Крім того, співробітники лабораторії оприлюднили результати експериментальної роботи з дослідження інтерактивних методів навчання української мови й формування читацьких навичок у початкових класах шкіл з російською мовою викладання.

Привернули увагу учасників секційного засідання такі аспекти досліджень лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин, що прозвучали у виступах співробітників: формування лінгвокультурологічної компетентності учнів на основі дібраних культурологічних текстів; співвіднесення завдань формування лінгвокультурологічної компетентності на уроках російської мови зі стратегічною метою мовної освіти – формуванням комунікативної компетентності; особливості культурологічного контексту вивчення біографії письменників; культурологічний підхід під час вивчення літератури в школі як найважливіший компонент культури і одне з основних джерел для її передачі підростаючому поколінню.

У виступах доповідачів прозвучали думки щодо необхідності осмислення витоків національно-культурної специфіки народу, мову якого вивчає учень; потреби активного входження школярів у різні галузі художньої культури. Узагальнено результати дослідження формування лінгвокультурологічної компетентності молодших школярів, здобутих на констатувальному етапі педагогічного експерименту, проведеного в кінці навчального року, презентовано розроблену лінгводидактичну модель, що стала організаційною основою створення методики формування лінгвокультурологічної компетентності учнів 1-4 класів у процесі навчання мови іврит у школах України.

Співробітники лабораторії літературної освіти розглянули питання, пов’язані з апробацією методик навчання української літератури на засадах компетентнісного підходу в основній школі. У повідомленнях учасників конференції розкрито проміжні результати формувального експериментального дослідження, виявлено тенденції підвищення рівня сформованості літературної компетентності учнів шляхом використання ІКТ у 5-6 класах, застосування набутих на заняттях літературного факультативу знань на уроках літератури, активізації літературно-творчої діяльності учнів у процесі роботи з навчальним посібником «Робочий зошит» на основі розроблених критеріїв перевірки експериментальної методики.

У роботі секції взяли участь наукові співробітники й аспіранти лабораторії навчання іноземних мов, які обговорювали лінгводидактичні засади навчання іноземних мов у старшій школі, проблеми створення елективних курсів з іноземної мови в старшій школі, засоби керування самостійною роботою старшокласників під час вивчення іноземних мов, моделі навчального іншомовного соціокультурного середовища в основній школі, особливості організації і змісту уроку з іноземної мови в старшій школі.

Під час роботи секції «Теорія і методика початкової освіти» здійснювалась рефлексія проведеного дослідження з проблеми формування в молодших школярів ключових і предметних компетентностей; окреслювались шляхи подальшого наукового пошуку в контексті реалізації новітніх підходів до організації навчального процесу в початковій ланці. У виступах було висвітлено питання, які актуалізувалися на експериментальному й узагальнювальному етапах колективного дослідження. Учасники засідання визначилися із напрямами розгортання наступної наукової роботи, спрямованої на підвищення якості освіти через удосконалення організаційних форм навчання в початкових класах; спроектували її результати. Вироблено методичні рекомендації стосовно навчально-методичного супроводу реалізації компетентнісного підходу до навчання молодших школярів.

У роботі секції «Теорія і методика природничо-математичної освіти» були окреслені основні проблеми сучасної природничо-математичної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах. Запропоновані шляхи оптимізації навчання математики, фізики, хімії, географії, біології, природознавства.

Учасники секції заслухали й обговорили доповіді, що узагальнювали результати над колективною темою НДР «Науково-методичні засади формування й реалізації оновленого змісту географічної освіти в основній школі». Зокрема, предметами розгляду стали такі напрями досліджень «Теоретичні засади особистісно зорієнтованого навчання географії в основній школі», «Психологічні основи формування географічної картини світу в учнів основної школи», «Основні концептуальні засади, щодо створення підручників нового покоління для 6-го і 7-го класів основної школи», «Організація інтерактивного навчання географії», «Формування тестових завдань для географічних курсів основної школи». У доповідях науковців лабораторії було представлено результати виконання наукового дослідження, у результаті якого визначено теоретичні засади особистісно зорієнтованого навчання географії в основній школі, питання науково-методичного забезпечення навчання географії та економіки в ЗНЗ відповідно до вимог Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти; особливості змісту й структури Концепції географічної освіти в школах України, яка побудована на унікальності географії як навчального предмета у формуванні інтелекту та особистості школярів. Розроблені основні концептуальні засади, щодо створення підручників нового покоління для 6-го і 7-го класів основної школи та окремі експериментальної методики навчання географії в загальноосвітній школі. Обговорено досвід шкільної практики з вище означених проблем.

Наукові співробітники лабораторії інтеграції змісту освіти розкрили теоретичні й методичні основи інтеграції природничо-наукової освіти учнів основної школи як умови ефективності формування їхньої природничо-наукової компетентності, структуру методичної системи вивчення учнями цілісної природничо-наукової освіти основної школи, її ефективність у формуванні образу природи та життєствердного образу світу учнів, зміст і взаємозв’язок складників навчального середовища цілісної природничо-наукової освіти учнів основної школи, змістово-методичні зв’язки засад інтеграції компонентів природничо-наукової освіти в її цілісний зміст та роль інтеграції природничо-наукових і гуманітарних знань в основній школі в процесі формування образу природи учнів; результати експериментальної перевірки посібників з інтегрованих курсів для учнів 7-9 класів.

Наголошувалося на досягненні соціального ефекту за результатами впровадження, зокрема, підвищення рівнів розуміння навчального матеріалу й інтелекту учнів, що вивчають інтегровані курси; економічна ефективність інтегрованих посібників.

У виступах науковців лабораторії математичної і фізичної освіти знайшли відображення результати наукової роботи, яка в 2013 році була спрямована на обґрунтування теоретичних і методичних засад добору змісту компетентнісно орієнтованих підручників з математики й фізики для основної школи; уточнення рівнів сформованості математичної й фізичної компетентностей учнів основної школи як предметних засобами навчального матеріалу; з'ясування особливостей організації навчальної діяльності учнів основної школи на уроках і в позакласній роботі з метою формування в них ключових і предметних компетентностей: визначення методичних умов ефективного навчання учнів математичної мови та формування в них умінь математичного моделювання як складників математичної компетентності; визначення об'єктів і форм оцінювання результатів навчання математики й фізики учнів основної школи в умовах реалізації компетентнісного підходу й розроблення відповідної моделі системи оцінювання результатів навчання.

На секційному засіданні також було розглянуто комплекс питань, пов’язаних із теоретичним обґрунтуванням і практичним упровадженням модернізованого змісту природничо-математичної освіти. Зокрема, було виокремлено й обговорено такі аспекти проблеми:

- формування ключових і предметних компетентностей; засоби формування їх; роль підручника в реалізації компетентнісного підходу;

- оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах компетентнісного підходу;

- математичне й біологічне моделювання у процесі навчання;

- конструювання предметного змісту на основі системного, еколого-еволюційного й тезаурусного підходів у навчанні;

- використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання;

- методична реалізація деяких питань навчальних програм.

Окремі повідомлення присвячувались методологічним проблемам педагогічного дослідження й оцінюванню якості підручників.

Учасники секційного засідання визнають інноваційний характер досліджень, результати яких висвітлювались у доповідях на пленарному й секційному засіданнях, і рекомендують і надалі залучати вчителів-практиків до участі в конференції. Бажано також проаналізувати внесок аспірантів, докторантів, здобувачів у виконання планових тем.

Під час роботи секції «Теорія і методика суспільствознавчої освіти» обговорювалися результати виконання колективної теми «Науково-методичні засади формування й реалізації оновленого змісту суспільствознавчих предметів в основній школі». У доповідях акцентовано увагу на доцільності проблемно-цільового та історико-генетичного аналізу сучасної психологічної, педагогічної, філософської, історичної літератури з урахуванням нових видань, що увійшли в науковий обіг та первинних історичних джерел, уточненні поняттєвого апарату дослідження відповідно до особливостей предмета; обґрунтуванні теоретичних засад представлення навчального матеріалу в підручниках із суспільствознавчих предметів для основної школи; засадничих положеннях дослідження щодо ролі підручника в розвитку предметних компетентностей учнів основної школи; концепції освітньої галузі «Суспільствознавство» для основної школи; визначенні особливостей конструювання змісту навчального історичного матеріалу в умовах переходу від країнознавчого до загальноцивілізаційного (соціоантропоцентричного) та проблемно-тематичного підходів відповідно до чинної програми з історії, особливості методичного апарату підручників історії і правознавства в основній школі на засадах компетентнісного підходу; розробленні моделі 7-ми підручників із суспільствознавчих предметів для основної школи.

Засідання секції «Освітнє середовище. Теорія і методика технологічної освіти» пройшло у формі дискусії з проблем пошуку шляхів підвищення ефективності процесу навчання, зокрема технологій та інформатики, у контексті інтенсифікації, раціоналізації діяльності учнів і підвищення рівня їхніх навчальних досягнень.

На основі аналізу розроблень науковців Інституту педагогіки НАПН України, викладених у доповідях учасників секції, було визначено основні напрями вдосконалення навчання інформатики в загальноосвітній школі. Зокрема, фундаменталізація знань учнів, поєднана з практичним спрямуванням набутих ними умінь і навичок; профілізація навчання учнів і виконання завдань щодо впровадження компетентнісного підходу до навчання; уведення нових програм поглибленого вивчення окремих предметів; інформатизація освітнього середовища, у тому числі шляхом упровадження електронних освітніх ресурсів, використання сучасних хмарних технологій; підвищення інформаційної культури учнів, учителів як основи запровадження інформаційних технологій навчання; забезпечення шкіл новітніми електронними засобами навчання.

За результатами роботи конференції видано збірник «Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2013 рік».

З огляду на актуальність окреслених проблем учасники конференції вважають за доцільне рекомендувати:

1. Інституту педагогіки:

- Визначити план спільних заходів між підрозділами Інституту педагогіки НАПН України (лабораторії) з метою визначення спільної стратегії в напрямі реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі, що буде об’єктом дослідження науково-дослідних робіт, які розпочинаються в 2015 році.

- З метою посилення практичного спрямування наукових досліджень з проблем теорії й методики шкільної освіти, ширше залучати педагогів-новаторів загальноосвітніх навчальних закладів до науково-дослідної роботи Інституту (обрання науковими кореспондентами, навчання в аспірантурі тощо).

- Долучати до роботи конференції секції освітян з усіх куточків України та інших країн шляхом прямого включення засобами Інтернет-зв’язку (формат вебінару).

- Засобами Web-сайту Інституту спрямувати інформаційні потоки результатів досліджень, наукових та науково-методичних видань у відкритий інформаційний простір, доступний для учасників загальної середньої освіти.

- Інтенсифікувати процес видання «Українського педагогічного журналу» при Інституті педагогіки для висвітлення результатів наукової роботи на міжнародному рівні та популяризації установи в колах світової освітньої спільноти.

2. Президії, науковим установам НАПН України, науковим колективам інших установ та навчальних закладів:

- Продовжувати практику проведення міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-методичних конференцій для різних категорій педагогічних працівників з актуальних проблем в галузі педагогічної науки та забезпечувати їх фінансування.

- Й надалі підтримувати дослідження українських вчених-компаративістів з наданням їм статусу пріоритетних.

- Сприяти розбудові партнерства між інституціями НАПН України і науково-педагогічними установами зарубіжних країн.

3. Інститутам післядипломної педагогічної освіти, педагогічним університетам та інститутам, науково-методичним центам (кабінетам) управлінь освіти.

- Сприяти впровадженню в навчальний процес зазначених установ результатів наукових досліджень Інституту педагогіки НАПН України для модернізації й збагачення лекційних курсів, семінарських занять, практичних заходів.

- Сприяти експериментальній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь у здійсненні пошукових досліджень на основі укладених угод з Інститутом педагогіки НАПН України. За рахунок місцевих бюджетів, інших надходжень забезпечувати додаткову оплату праці вчителів-експериментаторів. У рейтинговому оцінюванні діяльності шкіл враховувати їх участь у експериментальній роботі, що здійснюється на різних рівнях.

- Сприяти проведенню моніторингу й упровадження результатів НДР з різних галузей загальної середньої освіти в співпраці з методкабінетами обласних і міських департаментів освіти.

4. Міністерству освіти і науки України:

- Ініціювати проведення прогностичного дослідження розвитку системи загальної середньої освіти за її основними параметрами на період до 2030 року в контексті світових та європейських тенденцій розвитку освітнього простору.

- Забезпечити повноцінну реалізацію Державних стандартів початкової, базової та повної загальної освіти шляхом упровадження науково-методичних розробок науковців Інституту педагогіки, у тому числі варіативних навчально-методичних комплектів з предметів інваріантного складника навчального плану. Надати вчителям можливість вибору підручників і методичних посібників з огляду на навчально-пізнавальні можливості учнів класу та згідно з власними педагогічними уподобаннями.

- Реорганізувати навчально-виховний процес на засадах фундаменталізації й інтеграції змісту навчальних предметів основної та старшої школи і його гуманізації, що відповідає основним напрямам модернізації сучасної освіти.

- Розробити організаційні, фінансово-економічні, методичні механізми впровадження різних форм навчання в умовах освітнього округу.

- Ініціювати розроблення Положення «Про оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів» із зазначенням критеріїв оцінювання інноваційної освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

- Продовжити апробацію та впровадження в систему освіти України тестів загальної навчальної компетентності.

- Передбачити використання авторами шкільних підручників і посібників результатів досліджень, здобутих науковцями Інституту педагогіки з проблематики науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО


Повернення до списку