Crossref Member Badge

Всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми сучасного підручника"

Всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми сучасного підручника" 27.10.2014

23 жовтня 2014 р. у приміщенні Київського міського будинку вчителя відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми сучасного підручника».

Організатори конференції ставили за мету привернути увагу Міністерства освіти і науки, наукової спільноти, освітян й громадськості до найактуальніших проблем підручникотворення, поділитися ідеями й результатами наукового пошуку.

Щороку Інститут педагогіки збирає науковців, учителів, методистів, усіх небайдужих до долі вітчизняного підручника. Саме цьому щорічному освітянському форуму теорія і практика підручникотворення завдячує актуалізації й розв’язанню нагальних проблем, а саме:

- теоретико-методичні засади творення навчальної книги;

- підвищення ролі підручника в забезпеченні якості освіти;

- формування системи дидактичних вимог до сучасного підручника з позицій науковця, педагога, викладача, студента, учня, батьків;

- критерії оцінювання якості підручника та ін.

Учасників конференції привітала голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Михайлівна Гриневич. У своєму виступі народний депутат зазначила, що зміни у процесі вітчизняного підручникотворення мають стати складником системи реформування освіти. "Щоб підручники були якісними, необхідно змінити процедуру проведення конкурсу підручників. Вибір підручників повинні робити освітяни-практики, учителі. Тоді очевидно, видавництвам доведеться приділяти більше уваги якості підручників, аби зацікавити багатотисячну аудиторію вчителів", - зазначила Лілія Гриневич, коментуючи якість шкільних підручників.

Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Григорович Кремень зазначив, що сьогодні настав час змін усього законодавчого поля вітчизняної освіти. Сьогодні науковці академії, насамперед співробітники Інституту педагогіки, здійснюють психолого-педагогічну експертизу державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, навчальних програм з предметів інваріантного складника та відповідних підручників. Результатом мають стати пропозиції щодо змін у структурі і змісті освіти. Водночас у центрі уваги перебуватиме дитина, усі зміни мають відбуватися з урахуванням вікових і пізнавальних можливостей і потреб дитини.

Директор Інституту педагогіки Олег Михайлович Топузов у своєму виступі наголосив, що Інститут педагогіки має суттєві напрацювання щодо укладання навчальних програм, створення відповідних підручників, навчальних посібників і бере активну участь у створенні їх. Водночас, сьогодні перед педагогічною наукою і практикою постають нові завдання, пов’язані з реалізацією Державних освітніх стандартів, формуванням сучасного навчально-методичного забезпечення школи. Потребує оновлення процедура апробації й оцінювання якості підручників. Інститут педагогіки ініціює відновлення статусу експериментального (пробного) підручника, створення умов для підготовки і впровадження альтернативних програм і підручників, які б реалізовували вимоги державного стандарту й відображали інноваційні форми і методи навчання.

На пленарному засіданні заслухали доповіді науковців (Пометун О. І., Савченко О. Я., Хорошковську О. Н., Онищук Л. А.) видавців (Гринчишина Я. Т., Красуцьку І. В., Кірюхіну О. О.), представників громадськості (Макаренко О. О.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (Косик В.М.), учителів (Ніщенко М. Е.).

Доповідачі акцентували увагу на різних аспектах проблеми: особливостях реалізації компетентнісного й діяльнісного підходів (Пометун О.І.), питаннях моделювання підручника з літературного читання в контексті компетентнісного підходу (Савченко О.Я.), сучасних вимогах до підручників з української мови для 1-2 класів шкіл з національними мовами навчання, необхідності дотримання санітарних норм (Хорошковська О. Н.). Було репрезентовано комплексне бачення сучасного підручника як моделі освітнього процесу (Онищук Л. А.).

Особливий інтерес учасників конференції викликали виступи видавців (Гринчишина Я.Т., Красуцької І. В., Кірюхіної О. О.), що дали змогу виявити прогалини й підтвердили важливість узгодженої роботи й відповідальності за якість продукції усіх учасників процесу підручникотворення.

Важливими для аудиторії були висловлені думки, критичні зауваження і пропозиції від громадськості й батьків (Макаренко О. О., голови громадського об’єднання «Батьківський контроль», Горського А. Є., голови Громадської соціальної ради, члена громадської ради МОН України), учителів (Ніщенко М. Е.).

У процесі дискусій виявлено нагальні проблеми: доступність змістового компонента підручника, перевантаження інформацією, наявність фактичних помилок, особливості мовного оформлення, поліграфічна якість і відповідність вимогам, що висуваються до сучасного підручника.

Не менш цікавими й актуальними виявилися і проблеми прозорості конкурсу підручників, експериментальної перевірки, доцільності альтернативних програм і підручників, відповідальності усіх учасників процесу творення підручника (авторів, редакторів, видавництв, Міністерства освіти і науки).

Неодноразово звучали пропозиції щодо апробування кожного підручника й видання для цього сигнальної кількості їх, забезпечення права кожній школі обирати самим підручники, за якими вони хотіли б працювати, урахування думки учителя, батьків і учнів, осучаснення поліграфії й текстового компонента.

Продовженням роботи конференції стали секційні засідання. Учасники конференції у форматі круглого столу обговорили питання історії, теорії й методології сучасного підручникотворення; проблеми реалізації державного стандарту початкової загальної освіти у новому поколінні підручників; особливості розроблення підручників в галузі мовної та літературної освіти; реалізацію компетентнісно-діяльнісного підходу до конструювання змісту і засобів навчання іноземних мов; актуальні проблеми підручникотворення в галузях суспільствознавчої, технологічної, природничої і математичної освіти; психолого-педагогічні основи системного підручника; особливості підручникотворення для спеціальних шкіл.

У підсумку роботи конференції прийнято рекомендації:

Міністерству освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України:

· Для забезпечення повноцінної реалізації змісту і вимог до його засвоєння, окреслених нормативними документами, запровадити процедуру обов’язкового експериментального апробування підручників перед масовим виданням і розробити положення про експериментальний підручник.

· З метою розвантаження учнів 1 класу переглянути доцільність використання підручників, навчальних посібників з таких навчальних предметів, як мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання, основи здоров’я.

· Забезпечити варіативність підручників і право вчителя обирати їх з огляду на власні педагогічні пріоритети та з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.

· Передбачити можливість державного фінансування друку, окрім шкільних підручників, ще й дидактичних компонентів навчально-методичних комплектів: робочих зошитів, аудіо/відео матеріалів, навчально-методичних посібників тощо. Передбачити в державному замовленні тиражі шкільних підручників і посібників для використання у педагогічних навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти з метою підготовки вчительських кадрів до роботи за ними.

· Спільно з Національною академією педагогічних наук України та Національною академією наук України розробити нові критерії психолого-педагогічної і наукової експертизи підручників, визначити функції і роль їх у процедурі експертного оцінювання. Сформувати експертне середовище: з цією метою створити відкриту базу сертифікованих МОН фахівців-експертів з числа науковців, методистів, учителів, психологів, медиків.

· Спільно з Національною академією наук України, видавцями переглянути застарілі санітарно-гігієнічні норми, що гальмують розвиток підручникотворення.

Науковцям, авторам підручників, видавцям:

· Дотримуватися вимог державного освітнього стандарту, не виходити за межі навчальних програм.

· Досліджувати зарубіжний досвід підручникотворення і реалізації у підручниках різних видів компетентностей; посилити увагу до використання засобів, що сприяють реалізації компетентнісного підходу в навчанні; щодо діяльнісної складової підручника, наявності диференційованого підходу, відповідності текстів і обсягу матеріалу віковим особливостям дитини.

· Урізноманітнювати форми представлення інформації у підручниках застосуванням таблиць, схем, графіків та інших ілюстрацій; включати до змісту лише такі додаткові тексти, що мають дидактичне навантаження і слугують розвитку пізнавальних інтересів учнів. Включати завдання, що ґрунтуються на реальних життєвих ситуаціях і передбачають генерування кількох розв'язків, інтегративного характеру, на різні види діяльності. Використовувати наратив як форму викладення змісту й засіб зацікавлення учнів.

Прийняті рішення слугуватимуть відправною точкою у плануванні роботи наступної, 15-ї конференції, що відбудеться у 2015 році.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО 



Повернення до списку