Crossref Member Badge

Проведено круглий стіл «Методи навчання української мови у системі компетентісної освіти»

26.02.2013

25 лютого 2013 року в Інституті педагогіки НАПН України відбулося засідання круглого столу, присвячене пам’яті та науковій спадщині члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Біляєва О.М., на тему: «Методи навчання української мови у системі компетентнісної освіти». Організатори заходу – колектив співробітників лабораторії навчання української мови (завідувач – Голуб Н.Б.).

Мета круглого столу: обговорення актуальних лінгводидактичних проблем, узгодження позицій щодо суті окреслених дефініцій з метою уникнення труднощів сприйняття їх учителями, студентами, аспірантами; обговорення результатів першого року дослідження лабораторії навчання української мови з теми «Формування в учнів 5-7 класів комунікативної компетентності як ключової і предметної» і перспектив на 2013-й рік.

Участь у науковій дискусії навколо ключових питань української лінгводидактики взяли українські лінгводидактики, учителі ЗНЗ, а саме: дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Вашуленко М.С. (Глухів), почесний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Хорошковська О. Н. (м. Київ), доктори педагогічних наук, професори: Пентилюк М.І. (м. Херсон), Бакум З.П. (м. Кривий Ріг), Голуб Н.Б. (м. Київ), Горошкіна О.М. (м. Луганськ), Караман С.О. (м. Київ), Климова К.Я. (м. Житомир), Хом’як І.М. (м. Острог), доктори педагогічних наук, доценти: Кучерук О.А. (м. Житомир), Мамчур Л.І. (м. Умань), кандидати педагогічних наук, доценти, старші наукові співробітники: Шелехова Г.Т. (м. Київ), Омельчук С.А. (м. Херсон), Бондаренко Н.В. (м. Київ), Кулик О. Д., Овсієнко Л. М., Кардаш Л.В. (м. Переяслав-Хмельницький), Кучеренко І. А. (м. Умань), Ярмолюк А.В. (м. Київ), співробітники лабораторії навчання української мови Новосьолова В.І. і Галаєвська Л.В., учитель української мови Хмельницького ліцею №17 Ковпак Л.В, працівники редакції журналу «Дивослово» Ольга Мостепан (директор), Юлія Романенко (редактор відділу методики мови й літератури).

Серед учасників і організаторів заходу – переважно учні (аспіранти, докторанти) Олександра Михайловича Біляєва. На початку роботи присутні вшанували пам'ять свого колеги і Вчителя хвилиною мовчання.

Учасників круглого столу привітав директор Інституту педагогіки, доктор педагогічних наук, професор Топузов Олег Михайлович.

Вдячні слова, звернені до світлого образу О. М. Біляєва, виголосили Н.Б.Голуб і М.І.Пентилюк.

На порядок денний винесено такі питання:

1. Методи навчання у лінгводидактичній спадщині О.М.Біляєва.

2. Методи і прийоми: сутність, функції.

3. Класифікації методів навчання.

4. Методи навчання у системі компетентнісної мовної освіти.

У межах окреслених питань було виділено 5 дискусійних аспектів, а саме:

Проблема №1 – довільне вживання ключових термінів.

Проблема №2 – метафоризація наукової термінології.

Проблема №3 – зростання кількості методів і доцільність їх у системі шкільного навчання української мови.

Проблема №4 – проблема класифікації методів.

Проблема №5 – добір методів навчання української мови в умовах компетентнісного підходу?

У підсумку роботи круглого столу прийнято такі рішення і пропозиції для подальших дискусій:

1. У визначенні змісту наукових термінів орієнтуватися на такі тлумачення:

1.1. Методи навчання – це упорядковані способи організованої взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на досягнення цілей освіти. Метод – складна багатокомпонентна, багатоаспектна й багатовимірна дидактична категорія; система прийомів навчання.

1.2. Прийом – елемент методу, зумовлена логікою методу конкретна дія вчителя й/чи учня, що наближає їх до реалізації поставленої мети. Особливістю прийома є здатність його включатися у різні методи.

1.3. Терміни «метод» і «прийом» – близькі, але не тотожні поняття.

1.4. «Педагогічну технологію» розглядаємо як сукупність форм, методів, прийомів і засобів навчання, що здатні забезпечити прогнозований (заданий) результат. Технологія має властиві їй ознаки, завдяки яким неможливе сплутування її з методикою, а саме: не передбачає варіативності; у ній неможлива заміна елементів; головне призначення її – забезпечення результату, що має комплексний характер; орієнтація на реалізацію завдань конкретного підходу в освіті; технологія передбачає наявність таких складників: рекомендацій щодо організації навчання; лінію цінностей; критерії оцінювання; сценарії базових уроків; методологічне забезпечення, опис еталона випускника; навчальний план, програму, підручники й посібники.

1.5. Поняття «форма» застосовується у двох значеннях: як форма навчання (індивідуальна, парна, групова, колективна, фронтальна) і як форма організації навчання (урок, лекція, семінар, практикум, тренінг та ін.). Отже, «робота в малих групах і парах» є формою, а не методом навчання.

2. Узяти за настанову у процесі творення, вживання й популяризації наукових термінів дотримуватися вимог чітко визначеної специфічності, моносемії, емоційно-експресивної нейтральності терміна порівняно із загальновживаним словом. Лінгводидактикам, що досліджують методи навчання, переглянути методи щодо номінування їх, а доти використовувати загальну назву, наприклад, «інтерактивний метод», «дослідницький метод» (ця назва стосується і асоціативного дослідження, експерименту, пошукового, індукції, дедукції як різновидів дослідницького методу); «інтерактивна вправа» (щодо асоціативного куща, асоціативного пейзажу, гірлянди асоціацій, інтерпретацій, кластерування, прямого тлумачення, портретування слова та ін.).

3. Ретельного дослідження потребує проблема кількості, якості, доцільності і класифікації наявних методів навчання української мови. Водночас приділяти увагу не тільки методам навчання, а й методам учіння.

4. Добір методів для компетентнісного навчання української мови здійснювати з урахуванням 3-ох підходів: предметно-інформаційного, ціннісно-орієнтаційного і діяльнісного.

5. Круглий стіл з актуальних проблем української лінгводидактики на базі Інституту педагогіки НАПН України проводити щорічно, а в перспективі планувати виїзні засідання в установах і закладах, із якими укладено угоди про співробітництво.

Більше фото можна переглянути за посиланням: http://igorka.tmweb.ru/info/photo/161/


Повернення до списку