Crossref Member Badge

Науково-практична конференція "Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу у сільській місцевості"

Науково-практична конференція "Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу у сільській місцевості" 20.11.2014

13–14 листопада 2014 року у м. Івано-Франківську відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу в сільській місцевості».

Забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства потребує ефективного використання науково-технічного потенціалу навчально-виховного середовища сільської школи. Однією з умов здобуття якісної освіти є створення оптимальної мережі освітніх закладів на основі кооперації та координації діяльності, що працюють за єдиною навчальною програмою – освітнього округу.

Освітній округ – добровільне об’єднання у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, спорту, підприємств і громадських організацій.

Суб’єктами округу є навчальні заклади всіх типів і форм власності та відомчої підпорядкованості; міжшкільні навчально-виробничі комбінати; професійно-технічні навчальні заклади; установи культури, охорони здоров’я, спорту, що сприяють здійсненню освітньої діяльності.

Завдання округу – забезпечення єдиного освітнього простору; оптимальне використання творчого потенціалу педагогічних працівників; створення належних умов для навчання обдарованих дітей; координація навчально-виховного процесу суб’єктів округу; забезпечення реалізації профільного навчання; раціональне використання навчально-методичної літератури, матеріально-технічної бази, її зміцнення та модернізація; впровадження сучасних освітніх технологій.

Функціонування педагогічної системи освітнього округу розглядаємо як науково обґрунтований вибір структури, що забезпечує раціональне використання ресурсної бази, інноваційних технологій, врахування специфіки діяльності окремого закладу, що корелюється з потребами та вимогами суспільства. Значущість освітніх округів послідовно зростає у період актуалізації проблем профільного навчання у сільській місцевості, що вимагає концентрації матеріально-технічних, фінансових, кадрових ресурсів, створення освітніх закладів ресурсного забезпечення (школа – ресурсний центр), доступних для освітніх закладів, що функціонують на території обслуговування.

Освітній округ як будь-яка інша соціальна система, залежить від характерних якостей компонентів, що мають властивість змінюватися. Вони забезпечують стабільність функціонування системи, яка за своєю сутністю, є жорсткою і базується на нормах та регламентах. Нормативний компонент забезпечує системність функціонування, прогнозованість, що стимулюється зовнішніми і внутрішніми потребами. Стабільність стосується, як правило, традиційних консервативних педагогічних систем.

Методологічні положення моделювання освітнього округу слугують основою для створення прогностичної моделі на основі аналізу досягнень різних підсистем як складників цілісної педагогічної системи. Метод моделювання дає можливість розглядати функціонування освітнього округу, як процес створення умов для пізнавальної активності, під час якого школярі здобувають знання на основі використання ресурсної бази кількох шкіл, а взаємозв’язки з соціокультурними закладами як суб’єктами освітнього округу дають змогу диференціювати мету, зміст діяльності з огляду потреб особистості.

Моделювання педагогічних систем освітніх округів сучасними дослідниками розглядається як науково обґрунтований вибір структури, що забезпечує раціональне використання ресурсної бази їх суб’єктів, інноваційних технологій, специфіки діяльності закладів освіти, кореляцію з потребами та вимогами суспільства. Зокрема, особливої уваги набули перспективні моделі освітніх округів у сільській місцевості, що забезпечують високоякісну освіту за рахунок концентрації матеріально-технічних, фінансових, кадрових ресурсів, створення освітніх інформаційно-ресурсних центрів та систем дистанційного навчання шкільного чи міжшкільного рівня. Перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства з орієнтацією на світові тенденції розвитку загострює об’єктивну необхідність створення освітнього округу як об’єднання різних типів шкіл (підсистем), що сприятиме підвищенню рівня доступу до якісної освіти кожному учневі незалежно від місця проживання.

Моделі освітніх округів орієнтовані на розвиток загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає зміни в педагогічній діяльності, у використанні варіативності цілей, змісту й способів організації навчання й виховання сільських школярів.

Сутність перспективної моделі полягає у визначенні сукупності змін, що пропонуються для забезпечення розвитку досліджуваного об’єкта. Зіставлення сучасного стану і дослідницького прогнозу дозволить науково обґрунтувати перспективи розвитку освітнього округу, що створює належні умови для підвищення якості освіти сільських школярів.

Перспективна модель структурована за певними компонентами, які характеризують інноваційну діяльність – цілі, зміст, засоби, організаційні форми, методи освітньої діяльності. Модель освітнього округу передбачає виявлення очікуваного педагогічного ефекту, отримання випереджувальної для сучасного стану практики інформації.

У структурі моделі визначається домінанта модернізації педагогічної системи, що характеризує основу інноваційного розвитку округу, яка є об’єднувальною у діяльності керівника, вчителя та учня. Розвиток учня забезпечується у процесі різних видів діяльності, що здійснюється відповідно до інтересів, здібностей, потреб – фізичних, інтелектуальних, духовних, соціальних, морально-етичних, естетичних.

Розроблення моделей освітніх округів розглядається як науково обґрунтований вибір структури, що забезпечує раціональне використання ресурсної бази їх суб’єктів, проектних технологій з урахуванням специфіки діяльності закладу, що корелюються з потребами та вимогами суспільства, зокрема: моделі профільних шкіл – забезпечують високоякісну освіту за рахунок концентрації матеріально-технічних, фінансових, кадрових ресурсів, створення моделей ресурсних центрів, систем дистанційного навчання шкільного чи міжшкільного рівня, формування шкільних округів, навчально-виховних комплексів, шкільних об’єднань, асоціацій загальноосвітніх закладів тощо.

Для ефективного проектування перспективної моделі освітнього округу необхідно забезпечити попередню діагностику можливостей загальноосвітніх навчальних закладів, розроблення стратегії та перспектив моделювання, здійснити планування заходів, спрямованих на їх реалізацію.

На сучасному етапі розвитку науки зросла потреба в теоретичних дослідженнях, що розглядають проблему модернізації й розвитку сільської школи. Зазначені проблеми свідчать про необхідність системної трансформації сільських шкіл, їх перетворення в цілісну оптимальну модель – освітній округ.

Саме цим проблемам було присвячено дослідження лабораторії сільської школи Інституту педагогіки НАПН України, завдання якого передбачало виявлення та обґрунтування ефективних організаційних та педагогічних умов функціонування освітніх округів у сільській місцевості як багатофункціонального комплексу, центру соціокультурного життя.

Нормативним документом серед сукупності інших слугувала постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 «Положення про освітній округ».

Проблема створення і функціонування освітнього округу в сільській місцевості як цілісної соціально-педагогічної системи цікавить сьогодні широкі кола як науковців, так і практиків.

Для широкого оприлюднення результатів дослідження 13–14 листопада 2014 року на базі Івано-Франківського ОІППО відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція: “Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу у сільській місцевості”. Її мета – узагальнити результати досліднo-експериментальної роботи з проблеми створення організаційно-педагогічних умов функціонування освітніх округів у сільській місцевості.

Організаторами конференції були Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України (лабораторія сільської школи); департамент освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

На конференцію були запрошені науковці, працівники обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, органів управління освітою, методичних служб, директори загальноосвітніх шкіл, які були участь в експериментальній роботі, що здійснювалася у контексті теми “Організаційно-педагогічні умови функціонування освітнього округу у сільській місцевості” (науковий керівник – Віра Мелешко, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії сільської школи Інституту педагогіки НАПН України).

У конференції взяли участь окрім Івано –Франківської, делегації із Запорізької, Київської, Сумської, Черкаської областей.

Пленарне засідання, що відбулося 13 листопада ц. р. в актовій залі Івано-Франківського ОІППО відкрив та звернувся з привітанням до присутніх Роман Зуб’як, кандидат педагогічних наук, доцент, ректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Марія Мрічко, начальник відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління освіти і науки департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Віра Мелешко кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії сільської школи Інституту педагогіки НАПН України .

У ході пленарного засідання та круглого столу обговорено актуальні проблеми функціонування освітніх округів у сільській місцевості різних регіонів України, зокрема, теоретико-методичні засади функціонування освітніх округів у сільській місцевості, результати дослідження зазначеної проблеми, науково-методичний супровід інноваційної діяльності, практика створення і функціонування освітніх округів на основі принципу інтеграції закладів та установ з урахуванням особливостей конкретного регіону, моніторинг змін, що відбулися в ході апробації та впровадження моделей освітніх округів тощо.

Присутні заслухали доповіді науковців, зокрема: Віри Мелешко, кандидата педагогічних наук, доцента, завідувача лабораторії сільської школи ІП НАПН України – “Інтеграційні процеси в функціонуванні освітнього округу”; Оксани Мариновської, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри менеджменту та освітніх інновацій Івано-Франківського ОІППО – “Організаційно-педагогічні умови впровадження інновацій в умовах освітнього округу”; Ірини Лапшиної, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри менеджменту освіти та психології КЗ “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” ЗОР – “Моніторинг якості якості освіти в умовах освітнього округу”; Валентини Ястребової, кандидата педагогічних наук, доцента, першого проректора КЗ “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” ЗОР – “Взаємодія навчального закладу з навколишнім середовищем як одна з форм забезпечення його конкурентоспроможності”.

Цікавими й змістовними були виступи Оксани Сахно, завідувача районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Путивльської районної державної адміністрації Сумської області – “Реалізація змістового компонента освітнього округу: регіональний аспект”; Ганни Миронюк, директора Стеблівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області – “Здоров’язбережувальний аспект педагогічної діяльності сільського освітнього округу”; Василя Білусяка, директора Манявського навчально-виховного комплексу Богородчанської районної ради Івано-Франківської області, заслуженого працівника освіти України – “Модель навчально-виховного об’єднання Манявський освітній округ: досвід упровадження”; Богдана Місевича, директора Семенівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області – “Методична робота з учителями в умовах освітнього округу”.

У роботі пленарного засідання взяла участь і виступила Алла Лук’янець, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник народної освіти України, головний редактор журналу “Початкова школа” – “Журнал “Початкова школа” як засіб інформаційно-методичного забезпечення освітнього округу в сільській місцевості”.

Присутні продовжили обговорення проблеми на засіданні круглого столу (тема: “Освітній округ у сільській місцевості: умови функціонування, досвід, результати”).

Наступного дня учасники конференції відвідали Підмихайлівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів Калуської районної ради (директор – Ганна Прокопів), де ознайомилися з досвідом функціонування навчально-виховного об’єднання “Підмихайлівський освітній округ”, навчально-матеріальною базою опорного закладу, матеріалами виставки дитячої творчості закладів – суб’єктів освітнього округу, відвідали шкільний музей історії села Підмихайля, виховний захід, обмінялися досвідом роботи.

Начальник відділу освіти Калуської районної державної адміністрації Любов Зіник інформувала присутніх про стан та перспективи розвитку системи освіти району. Завідувач Калуського районного методичного кабінету Галина Фрик виступила з повідомленням про здійснення науково-методичного супроводу функціонування освітнього округу у сільській місцевості.

У ході конференції відбулася виставка-презентація матеріалів освітніх округів, напрацьованих керівниками експериментальних опорних навчальних закладів Івано-Франківської області, що представлені в папках, науковому виданні “Сільська школа: реалії та перспективи”, № 8, 9 та ін.

За результатами конференції схвалено розроблені рекомендації щодо поліпшення діяльності освітніх округів у сільській місцевості.

В.В. Мелешко вручила нагороди за вагомі результати у здійсненні експериментальної роботи науковцям Івано-Франківського ОІППО, працівникам районних методичних кабінетів, керівникам експериментальних шкіл.   



Повернення до списку