Crossref Member Badge

Презентація науково-аналітичної доповіді «Про зміст загальної середньої освіти»

Презентація науково-аналітичної доповіді «Про зміст загальної середньої освіти» 25.02.2015

24 лютого 2015 року о 12.00 у приміщенні Президії НАПН України (Київ, вул. Артема, 52-А, конференц-зал) відбулася презентація науково-аналітичної доповіді «Про зміст загальної середньої освіти», підготовленої вченими Національної академії педагогічних наук України. Доповідь розміщена на сайті Інституту педагогіки НАПН України.

Відкрив презентацію науково-аналітичної доповіді президент НАПН України, академік НАН України та НАПН України Василь Кремень, який зазначив, що головна мета проекту – виявлення недоліків змісту загальної середньої освіти, спричинених недосконалістю нормативно-методичної бази (державних стандартів, навчальних планів і програм) та підручників, рекомендованих для використання в навчальному процесі, а також вироблення на цій підставі пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення. Науково-аналітична доповідь, як зазначив головуючий, має на меті донести думку експертів про шляхи вдосконалення змісту загальної середньої освіти й може стати в нагоді тим, хто виробляє освітню політику в Україні, науковцям і методистам, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, видавцям і авторам навчальної літератури, широкій педагогічній громадськості й усім тим, кого турбують проблеми освіти. Він наголосив, що дослідження здійснювали науковці Інституту педагогіки, Інституту психології імені Г.С.Костюка, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України.

Президент НАПН України у підсумку зазначив, що науковим установам академії не можна зупинятися на досягнутому, а треба продовжити активну роботу над новим змістом школи, працювати над науковим обґрунтуванням нової структури й тривалості навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Василь Кремень ініціював створення Наукової ради з підручникотворення при НАПН України, а також запропонував провести семінари з авторами підручників, зокрема щодо повнішого відображення компетентнісного підходу в підручниках.

Академік-секретар Відділення загальної середньої освіти НАПН України, академік НАПН України Олександр Ляшенко у своєму виступі зосередив увагу на основних завданнях проекту та критеріях, якими керувалися експерти в ході аналізу змісту загальної середньої освіти. Він також ознайомив присутніх із загальними висновками й рекомендаціями, які містяться у науково-аналітичній доповіді. Зокрема, він звернув увагу на рекомендацію експертів щодо поліпшення структурування змісту освіти на засадах його інтеграції та фундаменталізації, мінімізувавши кількість предметів інваріантного освітнього складника. Важливим, на думку експертів, є перегляд навчальних планів всіх рівнів освіти, увідповіднення з віковими можливостями учнів. Ще одна проблема – обмежити навчальне навантаження на учнів, спираючись на визначене освітніми стандартами.

Стовно шкільних підручників і навчальних посібників, то, як зазначив Олександр Ляшенко, експерти НАПН України пропонують розробити концепцію компетентнісно орієнтованого шкільного підручника, створити на цій основі нове покоління підручників, забезпечивши повну узгодженість їх змісту з вимогами державних освітніх стандартів і навчальних програм. Важливим є також посилення діяльнісної основи підручників і навчальних посібників відповідно до компетентнісних засад навчання предмета і формування ключових компетентностей учнів.

Директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, академік-секретар Відділення психології вікової фізіології та дефектології НАПН України, академік НАПН України Сергій Максименко закцентував увагу присутніх на загальних висновках психологічної експертизи щодо реалізації компетентнісного підходу в змісті загальної середньої освіти. Зокрема, на його думку, значну проблему утворює набір і зміст самих ключових компетентностей, закладених у Державний стандарт. Результати експертизи свідчать, що частина з них узагалі не відображена в підручниках і виникає певний сумнів у можливості такого втілення. Як наслідок – закладені в навчальних книгах базові поняття не підлягають науковій операціоналізації. Сергій Максименко наголосив на необхідності розроблення й впровадження окремої програми консультування авторів шкільних підручників з технології реалізації компетентнісного підходу загалом та його психологічної складової зокрема. Також доповідач зазначив, що окрему проблемюю є питання оцінювання ступеня сформованості компетентностей у процесі навчання.

Заступник директора з наукової роботи  Інституту гігієни та медичної екології імені О.М. Марзєєва НАМН України, член-кореспондент НАМН України Надія Полька в своєму виступі закцентувала увагу на гігієнічних проблемах навчального навантаження на школярів і чинниках організації навчального процесу, що впливають на здоров’я учнів. Зокрема, вона зазначила, що сучасне навчальне навантаження за показниками кількості навчальних годин на день та на тиждень, кількості навчальних предметів, співвідношення «статичних» і «динамічних» предметів перевищує морфо-функціональні можливості учнів і знижує адаптаційні резерви організму, що є фактором ризику появи хронічних захворювань і функціональних порушень здоров’я. Також було наголошено, що існуюча система фізичного виховання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах не забезпечує збереження працездатності учнів під час навчального процесу. Результати експертизи свідчать про необхідність перегляду системи фізичного виховання та оптимізації рухової активності учнів у контексті організації навчального процесу; удосконалення підготовки вчителів фізичної культури й підвищення їхньої кваліфікації стосовно оздоровчо-відпочинкової спрямованості уроків фізкультури.

У подальшому обговоренні науково-аналітичної доповіді взяли участь наукові співробітники Інституту педагогіки НАПН України: доктор педагогічних наук Олександра Савченко, доктор педагогічних наук Ніна Голуб, кандидат педагогічних наук Микола Головко, кандидат фізико-математичних наук Віталій Лапінський.

У ході обговорення науково-аналітичної доповіді було висловлене сподівання, що цей документ використовуватиметься фахівцями відповідних галузей при створенні освітньої політики в Україні, розробленні нормативно-програмних актів, а також для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, при створенні навчальної літератури. Презентована доповідь стане у нагоді широкій педагогічній громадськості і всіх, хто вболіває за стан і розвиток освітньої галузі країни.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО 


Повернення до списку