Crossref Member Badge

ЮНЕСКО: Рекомендації щодо надання постійної підтримки вчителям, учням та їхнім родинам

01.05.2020

Професійна і соціальна підтримка вчителів, учнів та їхніх сімей є важливою частиною реагування освіти на таку кризу, як пандемія COVID-19. Підтримка повинна бути адекватною, ефективною й постійної, щоб навчання тривало, і щоб посткризове відновлення, у свою чергу, було максимально простим. Навіть якщо країни вже мають план дій у надзвичайних ситуаціях для сфери освіти, наші рекомендації також можуть бути корисними.

1. Підтримка і співпраця із зацікавленими сторонами у сфері освіти

У кризові періоди слід надавати постійну підтримку зацікавленим особам у сфері освіти, включаючи вчителів, учнів та їхніх сімей, а також директорів шкіл, керівників навчальних закладів і радників у сфері освіти. Нижче подаємо декілька рекомендацій.

Співпраця із зацікавленими сторонами у сфері освіти:

·        Заохочувати керівників шкіл створювати місцеві групи реагування на кризи та механізми комунікації для щоденного інформування ситуації та потреб на місці, пов’язаних із кризою.

·        Поглиблювати співпрацю між школами.

·        Створювати спільноти для обміну знаннями і сприяння співпраці та мотивації серед керівників шкіл, учителів, батьків та учнів.

Підтримка і мотивація вчителів (та інших працівників освіти):

·        Забезпечувати постійне керівництво та навчальні/інформаційні заняття для вчителів упродовж кризи, наприклад, щодо рішень для відкритого та дистанційного навчання, а також відповідних компетенцій.

·        Розглядати можливість створення ресурсних центрів для педагогів.

·        Забезпечувати тематичними навчальними матеріалами, пов’язаними із кризою, наприклад, щодо профілактики захворювань і санітарної освіти.

·        Заохочувати вчителів долучатися до процесу прийняття рішень.

·        Створювати спільноти вчителів на місцевому, національному та навіть міжнародному рівнях.

Підтримка учнів:

·        Підтримувати учнів у питаннях відкритого та дистанційного навчання.

·        Надавати учням достовірну і відповідну до їхнього віку інформацію про COVID-19, у тому числі детальну інформацію про заходи безпеки та належну медичну допомогу.

·        Регулярно інформувати учнів про вплив кризи на їхнє шкільне навчання, наприклад, на оцінювання, навчальні досягнення, навчальні програми, іспити.

·        Допомагати учням позбуватися від негативних почуттів та емоцій, пов’язаних із  кризою, та долати їх наслідки.

·        Забезпечувати наявність ефективних і достатніх механізмів захисту дітей під час кризи, тісно співпрацюючи з керівниками шкіл, учителями, зацікавленими сторонами в освіті на місцевому рівні та іншими міністерствами.

Підтримка батьків і шкільної спільноти в цілому:

·        Спілкуватися і працювати з родинами та членами громади упродовж усієї кризи. У цьому плані головну роль можуть відігравати керівники шкіл, асоціації батьків і вчителів, комітети з управління школами та місцеві виборні органи влади. Спілкуйтеся і працюйте із сім’ями і членами спільноти під час кризи.

2. Розвиток партнерських стосунків із неурядовими та громадськими організаціями, приватними особами для підтримки вразливих учнів

Закриття шкіл під час криз може становити серйозні проблеми для вразливих учнів, таких як дівчатка, учні з обмеженими можливостями та особливими потребами, а також діти з низьким соціально-економічним походженням. З метою забезпечення швидких, контекстно-адаптованих рішень для задоволення конкретних потреб населення з ризиком, міністерства освіти можуть вивчати та розвивати партнерські стосунки з неурядовими та громадськими організаціями, приватними особами тощо.

Міністерства освіти можуть виявити, що кризи погіршують гендерну нерівність. Наприклад, негативні наслідки інтенсивних домашніх справ, обов’язок піклуватися про молодших братів і сестер та ґендерне насильство можуть вплинути на дівчаток непропорційно, особливо на їхній добробут та домашнє навчання. Таким чином, важливо вирішувати гендерні питання, які можуть виникнути як під час кризи, так і після неї, а також забезпечити їх всебічне вирішення із врахуванням гендерних аспектів за допомогою неурядових і громадських організацій, приватних осіб.

Тут подано декілька рекомендацій для освітніх органів, які прагнуть мінімізувати вплив криз на групи, що перебувають у неблагополучному чи маргіналізованому стані.

Розглянемо конкретні потреби вразливих і маргіналізованих груп населення:

·        Запропонувати рішення, що відповідають потребам дітей з обмеженими можливостями Наприклад, міністерства освіти можуть дистанційно вивчити надання конкретних послуг  і методів лікування (наприклад, телетерапію).

·        Переконатися, що програми шкільного харчування продовжуються та адаптовані до поточних обставин. Там, де це можливо, органи освіти можуть запроваджувати домашні пайки або грошові перекази. Хоча багато дітей отримують шкільне харчування, у короткостроковій перспективі важливо визначити пріоритетність найбільш вразливих і знедолених дітей, особливо дівчаток.

·        Розвивати партнерські стосунки з різними учасниками, які працюють у секторі інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), включаючи приватних осіб, щоб забезпечити групам ризику доступ до технологічних рішень відкритого та дистанційного навчання. Це може включати розповсюдження смартфонів або надання доступу до інтернет-підключень 3G / 4G.

3. Забезпечення медичної та психосоціальної підтримки шкільних громад

Важливо підтримувати фізичні та психосоціальні потреби освітян та учнів під час кризи.

·        Моніторити фізичне, медичне і психічне благополуччя працівників освіти.

·        Звертати увагу на вчителів, які постраждали від стресу, і надати їм відповідну підтримку під час і після кризи.

·        Допомагати учителям і батькам контролювати дітей та виявляти тих, хто може зазнати особливих труднощів через кризу.

·        Здійснювати педагогічну підготовку щодо психосоціального впливу кризи.

Переклад з англійської мови: Planning education, building the future.



Повернення до списку