Відділ навчання української мови та літератури



Лабораторія навчання української мови

Як науковий підрозділ Інституту педагогіки НАПН України відділ навчання української мови та літератури об’єднує два сектори: методики української мови і методики навчання української літератури. Їхня історія починається з 20-х років минулого століття.

Зокрема, у 1920 р. проблеми теорії й практики навчання української мови в загальноосвітній школі досліджували співробітники секції методики і дидактики Харківського інституту народної освіти; згодом (1932-1936 рр.) – у відділі мови і літератури, секторі методики української і російської мов (1937-1940 рр.) Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП), нарешті, у відділі методики мови (1944-1955рр.) цього ж інституту. У 1979 р. відділ було реорганізовано в два сектори (методики української мови і методики російської мови). У 1981 році ці сектори об’єднано в один відділ методики української і російської мов. З 1985 р. у зв’язку з реструктуризацією Інституту відділ перейменовано в лабораторію методики української і російської мов. Актуальні питання теорії й практики навчання української мови науковці УНДІПу досліджували з перших днів існування установи. Так, у 20-х роках основну увагу було спрямовано на визначення змісту нового для школи предмета – української мови, передусім граматики і правопису, що відповідало тогочасним завданням, і меншою мірою – на вдосконалення методів навчання й розвиток мовлення учнів. Було розроблено перші програми й підручники української мови, видано низку методичних посібників для вчителів.

Для створення й розвитку методики мови як науки велику роль відіграло друковане видання праці С.Х.Чавдарова «Методика викладання української мови (граматики і правопису) в середній школі» (1939р.), де автор висвітлював не лише головні на той час напрями навчання граматики, орфографії й пунктуації, але й представив типи уроків, структуру й особливості проведення їх; приділив увагу методам навчання мови.

Наукова повоєнна діяльність ознаменувалася розширенням тематики досліджень. Зокрема, у цей час у полі зору дослідників перебувають проблеми активізації навчальної діяльності учнів на заняттях з мови (Канюка С.М., Павлович М.В.), вивчення фонетики в умовах місцевого діалекту (Симоненкова Л.М.), становлення і розвиток теорії й практики навчання української мови в школі (Масальський В.І., Біляєв О.М.). У 60-70 роки вчені-методисти працюють над подальшим удосконаленням змісту, форм і методів шкільного навчання мови. Крім програм, побудованих на засадах практичного спрямування занять, підготовлено й видано нові підручники української мови для середніх шкіл із російською мовою навчання й методичний супровід до них (Біляєв О.М., Симоненкова Л.М.)


Голуб Ніна Борисівна

80-і роки ознаменувалися теоретико-експериментальним дослідженням змісту і структури курсу української мови в середній школі, у результаті якого вдосконалено програми й підручники, визначено й описано особливості форм і методів навчання. У цей період значно посилилася увага до проблем збагачення активного словника учнів і розвитку їхнього зв’язного усного й писемного мовлення (Біляєв О.М., Симоненкова Л.М., Іваницька Г.М., Шелехова Г.Т.).

Вагомим внеском у розвиток української лінгводидактики й української освіти було створення й видання у 1985 році серії підручників «Рідна мова» для 5-9 класів шкіл з українською мовою навчання (автори – Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т. та ін.), «Українська мова» для цих же класів шкіл з російською мовою навчання (автори – Біляєв О.М., Симоненкова Л.М. та ін.). З 1996 року авторський колектив лабораторії (Біляєв О.М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т.) уперше береться за написання підручника «Українська мова» для 10-11 класів шкіл з українською і російською мовами навчання відповідно до чинної програми і методичного посібника, за якими тривалий час у школах України навчали української мови старшокласників.

Демократичні перетворення в Україні на початку третього тисячоліття спричинили появу нових ідей і підходів у теорії й практиці навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах. Поступовий перехід шкіл на новий зміст навчання зумовив подальшу перебудову його, перегляд форм, появу інноваційних методів і технологій проведення занять, що покладено в основу розроблених в лабораторії концепції навчання української рідної й державної мови, Державного стандарту мовної освіти, нових програм з української мови для шкіл з українською і російською мовами навчання, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5-12 класів з мови тощо.

Як окремий структурний підрозділ лабораторія навчання української мови існувала з 1995 по 2003 рр.; з 2008 по 2015 рр. Одним із перших керівників відділу (згодом сектору) був професор Чавдаров С.Х.(1932-1938).

Наступні роки керівництво здійснювали такі вчені:

1940-1942 рр. – професор Волинський П.К.;

1944-1959 рр. – професор Масальський В.І.;

1960-1977 рр. – професор Біляєв О.М.;

1978-1985 рр. – професор Пашківська Н.А.;

1986-1994 рр. – професор Біляєв О.М.;

1994-2004 рр. – к. пед. наук, ст. наук. сп. Скуратівський Л.В.;

2004-2011 рр. – к. пед. наук, ст. наук. сп. Шелехова Г.Т.

З листопада 2011 й донині – професор Голуб Н.Б.

Сектор методики літератури, відкритий у 1932 р., як підрозділ спочатку входив до складу відділу політехнічної школи, згодом функціонував як окремий відділ, сектор, лабораторія методики літератури, а з 2000 р. – лабораторія літературної освіти.

Основні завдання лабораторії літературної освіти – науково-методичне забезпечення шкільної літературної освіти. Співробітники лабораторії досліджують актуальні проблеми вивчення української та світової літератур, концептуальні положення яких викладено у колективних монографіях; розробляють навчальні програми з української літератури та літературних курсів за вибором, створюють підручники, методичні й навчальні посібники, інші програмово-педагогічні засоби.

У різний час підрозділ представляли відомі вчені-методисти: Кирилюк Є.П., Волинський П.К., Бугайко Т.Ф., Сторчак К.М., Падалка Н.І., Мазуркевич О.Р., Бандура О.М..

Теоретичні напрацювання і практичний досвід узагальнено в працях, які на десятиліття визначали шляхи розвитку методики літератури: «Основи методики літератури» (К.М. Сторчак, 1965), «Нариси з історії методики української літератури», «Метод і творчість. Удосконалення методів вивчення художньої літератури в процесі їх розвитку і творчого застосування» (О.Р. Мазуркевич, 1961; 1973), «Наукові основи методики літератури» (колект. монографія за ред. Н.Й. Волошиної, 2002).

Не одне покоління школярів навчалося за підручниками К.М. Сторчака, Н.І. Падалки, О.Р. Мазуркевича, О.М. Бандури, Н.Й. Волошиної.

Підручник з української літератури для 5 класу О.М. Бандури і Є. М. Кучеренко у 1977 році був відзначений Державною премією Української РСР. Підручники О.М. Бандури і Н.Й. Волошиної для 5 і 8 класів здобули Першу премію конкурсу Академії педагогічних наук України .

Н.Й. Волошина – автор навчальних програм з української літератури для 5-11 класів, керівник авторського колективу з розроблення Концепції літературної освіти в Україні, співавтор Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні (мовно-літературна галузь).

Очолювали відділ (сектор) Т.Ф. Бугайко, П.К. Волинський, К.М. Сторчак, О.Р. Мазуркевич.

З 1987 по 2003 лабораторією керувала член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Волошина Н.Й.

У 2003 р. відбулося об’єднання двох лабораторій (навчання української мови і літературної освіти) у лабораторію навчання української мови і літератури, яку очолив кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Скуратівський Л.В.

З грудня 2004 р. по 2008 р. об’єднаною лабораторією керувала кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Шелехова Г.Т.

У наступні роки лабораторією керували:

2008–2012 рр. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Яценко Т.О.;

з листопада 2012 року по грудень 2014 року – С.П. Паламар, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник.

У січні 2015 після реорганізації Інституту педагогіки створено відділ навчання української мови та літератури, який очолює професор Голуб Н.Б.

Результатами роботи науковців за останні роки є такі посібники:

1) «Навчання української літератури в 5 класі на засадах компетентнісного підходу» (Паламар С.П.);

2) «Особливості навчання української літератури в 5-7 класах у культурологічному контексті» (Братко В.О.);

3) «Розвиток загальнокультурної компетенції учнів 8-9 класів на заняттях літературного факультативу» (Шевченко З.О.);

4) «Зміст і методика вивчення факультативного курсу «Сучасне українське фентезі, 8-9 класи» на засадах компетентнісного підходу» (Логвіненко Н.М.);

5) «Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у процесі навчання української літератури в основній школі на засадах компетентнісного підходу» (Бійчук Г.Л., Фасоля А.М.). 

На сучасному етапі реформування змісту мовної і літературної освіти одним із стратегічних завдань є розроблення концептуальних положень, наукових засад, змісту, структури, методів і прийомів формування ключових і предметних компетентностей в учнів загальноосвітніх шкіл; створення інноваційної методики навчання синтаксису української мови на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів; розроблення сучасних підручників і посібників.

У зв’язку з процесами оновлення змісту й технології шкільної освіти співробітники відділу активно залучаються до участі в різноманітних заходах, а саме:

1) створення Концепції мовної освіти в Україні (Голуб Н.Б., Бондаренко Н.В.);

2) розроблення концепції навчання української літератури в старшій школі (Уліщенко В.В., Бійчук Г.Л., Фасоля А.М., Тименко В.М.);

3) оновлення Державного стандарту базової і повної середньої освіти (Голуб Н.Б.);

4) розроблення програми з української мови для старшої школи (Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І.);

5) розроблення програми з української літератури для старшої школи (Уліщенко В.В., Бійчук Г.Л., Фасоля А.М., Тименко В.М.);

6) створення нової програми з української мови для 5-9 класів (Голуб Н.Б., Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І., Ярмолюк А.В.);

7) розроблення концепції сучасного підручника з української літератури (Фасоля А.М.);

8) написання підручників української мови для 5-9-х класів шкіл з українською мовою навчання (Голуб Н.Б., Новосьолова В.І., Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В.);

9) написання підручника української літератури для 10 класу (Уліщенко В.В., Бійчук Г.Л., Фасоля А.М., Тименко В.М., Яценко Т.О.);

10) підготовка навчальних і методичних посібників (Галаєвська Л.В.).

Співробітники відділу навчання української мови та літератури беруть активну участь в обговоренні й рекомендації до захисту завершених дисертацій, виконаних в Інституті педагогіки і за межами його. При відділі видається фаховий журнал «Українська мова і література в школі».

Відділ підтримує тісні наукові контакти з багатьма науковими установами України, навчальними закладами, відомими вченими-лінгводидактиками і є організатором щорічного круглого столу з актуальних проблем лінгводидактики.

Нині у відділі навчання української мови і літератури працює 10 наукових співробітників, зусилля яких спрямовані на розроблення актуальних питань шкільної мовної і літературної освіти, дослідження особливостей компетентнісного, особистісно орієнтованого і діяльнісного підходів до навчання української мови і літератури, формування в учнів основної і старшої школи ключових і предметних компетентностей, а саме:

Голуб Ніна Борисівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу;

Бондаренко Неллі Володимирівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник;

Ярмолюк Алла Володимирівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник;

Новосьолова Валентина Іванівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник;

Галаєвська Людмила Вікторівна – молодший науковий співробітник;

Уліщенко Віолетта Валентинівна – головний науковий співробітник, доктор педагогічних наук, доцент (за сумісництвом);

Фасоля Анатолій Миколайович – кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник;

Бійчук Галина Леонідівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник;

Тименко Валентина Миколаївна – молодший науковий співробітник;

Яценко Таміла Олексіївна – доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник;