Відділ інновацій та стратегій розвитку освіти

Відділ інновацій та стратегій розвитку освіти створено на основі лабораторії інновацій у січні 2015 року.

Наукові співробітники відділу досліджують теоретичні та прикладні проблеми інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу: теоретико-методологічні та організаційно-педагогічні засади, прогнозування моделювання та проектування означеного процесу, теорію та технологію його оцінювання.

Історія діяльності теперішньої відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інституту педагогіки НАПН України розпочалася у 2001 році, після об’єднання лабораторії педагогічних інновацій з лабораторією педагогічного прогнозування (колишньою лабораторією педагогічного досвіду).

Наукові дослідження проблем інноваційної культури освіти, проектно-технологічної культури освіти, проектно-технологічної діяльності різних типів загальноосвітніх навчальних закладів ґрунтуються на традиціях та інноваціях, закладених співробітниками лабораторії педагогічного досвіду (перейменованої в 2000 році в лабораторію педагогічного прогнозування, а в 2001 році трансформованої в лабораторію педагогічних інновацій).

Лабораторія педагогічного досвіду розпочала свою роботу у далекому 1981 році. Нею керували кандидат педагогічних наук Л.Л. Момот (1981 – 1987 рр.), доктор педагогічних наук, професор В.Ф. Паламарчук (1987 – 1999 рр.), кандидат педагогічних наук В.М. Зоц (1998 – 2001 рр.). У лабораторії плідно і творчо працювали доктори наук: О.Г. Ярошенко, В.М. Оржехівська, Л.І Даниленко; кандидати наук: Є.С. Березняк, Л.О. Варзацька, І.Г. Єрмаков, А.В. Лопухівська, Д.І. Рум’янцева; наукові співробітники: Г.М. Ісаєва, В.Г. Шевченко та ін.

Етапним у дослідженні інноваційних процесів в освіті стало видання у 2000 році навчально-методичного посібника «Теорія і практика діяльності загальноосвітніх закладів нового типу в Україні» (за ред. доктора педагогічних наук В.Ф. Паламарчук).

З 2001 року по теперішній час науковими співробітниками лабораторії педагогічних інновацій виконано такі важливі теми науково-дослідної роботи: «Організаційно-педагогічні засади функціонування 12-річної школи» (2000 – 2003 рр.), «Проектування освітніх систем 12-річної школи» (2004 – 2006 рр.), «Моделі інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (2007 – 2009 рр.), «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (2010 – 2012 рр.).

Результати цих наукових досліджень представлено, зокрема, в посібниках «Проблеми і перспективи становлення 12-річної школи» (за ред. доктора педагогічних наук В.Ф. Паламарчук, 2003); «Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати» (за ред. І.Г. Єрмакова, 2006).

Зусилля наукових співробітників лабораторії педагогічних інновацій у 2010-12 році були спрямовані на виконання планових завдань фундаментальної теми дослідження: «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів».

Основною метою цього дослідження стало розроблення концептуальних основ, визначення, обґрунтування та експериментальне впровадження організаційно-педагогічних засад інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів.

Важливим результатом роботи лабораторії стала Концепція інноваційного розвитку ЗНЗ, яка складається з аналітичної та стратегічної частин.

У першій її складовій представлено стан діяльності ЗНЗ, визначено основні освітні і соціально-педагогічні проблеми, що стосуються компетенції закладу, мету, завдання, принципи, суб’єкти, об’єкти, а також технології, форми, методи, умови і ресурси інноваційного розвитку школи. За Концепцією, метою інноваційного розвитку ЗНЗ є забезпечення якісних змін освітнього процесу, що сприятиме формуванню особистості учня, здатного до подальшої життєвої самореалізації. Відповідно до мети, у Концепції визначено основні напрями (нормативно-правове, науково-теоретичне, методичне, кадрове, фінансове і матеріально-технічне забезпечення та ін.) переходу закладу із стану функціонування у стан системного експериментування, апробації, запровадження й освоєння освітніх інновацій (дидактичних, виховних, управлінських). Реалізація зазначених напрямів інноваційного розвитку забезпечує якісно новий рівень надання школою освітніх послуг (передбачених Державними стандартами та варіативним компонентом навчального плану ЗНЗ, спецкурсами і факультативами, співробітництвом з вищими навчальними закладами, а також програмами і планами міжнародної співпраці та соціального партнерства школи та ін.).

У другій складовій Концепції окреслено критерії та механізми оцінювання ефективності інноваційного розвитку ЗНЗ, його ризики і результати. Система оцінювання ефективності інноваційного розвитку школи спирається на якісні критерії (управлінські, організаційні, освітні, ресурсні, соціального партнерства) і показники, які орієнтуються на довгострокові ефекти, а їх оцінка пролонгована в часі. Як основні механізми оцінювання інноваційного розвитку ЗНЗ у Концепції розглянуто: експертне оцінювання проектів інноваційного розвитку ЗНЗ, моніторинг впровадження проектів; аналіз результатів інноваційної освітньої діяльності. До основних ризиків інноваційного розвитку ЗНЗ можна віднести такі, що зумовлені: неготовністю педагогічного колективу до інноваційного розвитку; неадекватною інтерпретацію обраних об’єктів і механізмів інноваційного розвитку з боку педагогічного колективу; недооцінкою значущості таких результатів для управління інноваційним розвитком школи; підтримки фінансово-економічної самостійності школі.

На основі Концепції розроблено рівневу модель інноваційного розвитку ЗНЗ, яка ґрунтується на визначених організаційно-педагогічних засадах інноваційного розвитку ЗНЗ (системному, діяльнісному та синергетичному підходах). У моделі визначено і обґрунтовано умови інноваційного розвитку ЗНЗ: організаційні (розроблення концепції та моделі інноваційного розвитку школи, її освітньої програми, перехід ЗНЗ в інноваційний режим функціонування та ін.) та педагогічні (індивідуально-творчий підхід до розвитку інноваційного процесу ЗНЗ, трансформація методичної діяльності вчителів у науково-методичну та експериментальну та ін.). Модель передбачає чотири рівні інноваційного розвитку ЗНЗ та відповідні їм типи шкіл: адаптивний рівень (традиційна школа, яка стихійно впроваджує інновації), пошуковий (експериментальна школа, яка цілеспрямовано здійснює свій інноваційний розвиток за програмою, заданою науковим експериментом), науково-дослідний (школа-лабораторія, яка здатна продукувати і поширювати організаційні та методичні здобутки свого інноваційного розвитку, транслювати його в інші ЗНЗ відповідного типу), рівень саморозвитку (саморозвивальна школа, рівень науково-методичної та експериментальної роботи, кадрового і ресурсного забезпечення якої дає змогу вести цілеспрямований самостійний інноваційний пошук, мобільно і гнучко реагувати на освітні запити особистості, громади, регіону). Зміст і результати інноваційного розвитку для кожного з типів ЗНЗ розглядаються за такими інваріантними компонентами: концептуальним (системоутворювальний, охоплює концепцію і програму інноваційного розвитку школи, цілі і завдання її розвитку, передбачені цими документами). управлінським (система управління інноваційним розвитком ЗНЗ), освітнім (розроблення освітньої програми школи, модернізація змісту освіти, реформування класно-урочної системи, упровадження інноваційних освітніх технологій та ін.), організаційний (організаційна структура ЗНЗ), ресурсний (інформаційні, методичні, кадрові, матеріально-технічні, фінансові ресурси), соціального партнерства (цілеспрямована плідна співпраця ЗНЗ з іншими організаціями та установами різного рівня (в т. ч. міжнародними організаціями).

Виходячи з Концепції та рівневої моделі інноваційного розвитку ЗНЗ було розроблено модель інформаційно-ресурсного забезпечення інноваційного розвитку ЗНЗ, яка складається з чотирьох взаємозалежних структурних компонентів: концептуального (визначає мету, завдання та принципи функціонування моделі, зміст інформації про освітні інновації, напрями та види інформаційної діяльності вчителів, а також стратегії подальшого застосування освітньої інновації), змістового (характеризується наявністю: відібраної та систематизованої інформації про освітні інновації, інформаційних ресурсів, різних видів інформаційних джерел), організаційного (забезпечує організацію системного інформування педагогічних працівників, охоплює працівників ЗНЗ, які відповідальні за інформаційно-ресурсного забезпечення його інноваційного розвитку) і технологічного (забезпечує ефективне застосування сучасних інформаційних, комп’ютерних та комунікаційних технологій у ході впровадження освітньої інновації в процесі інноваційного розвитку ЗНЗ).

Експериментальна робота лабораторії, впровадження результатів дослідження здійснювалися в 12 ЗНЗ у 6 областях України та м. Києві.

У ході дослідження в цих ЗНЗ експериментально впроваджено: Концепцію інноваційного розвитку ЗНЗ, рівневу модель та модель інформаційно-ресурсного забезпечення інноваційного розвитку ЗНЗ, систему науково-методичного забезпечення реалізації Концепції інноваційного розвитку ЗНЗ, методичні рекомендації та пропозиції щодо практичного застосування моделі інформаційно-ресурсного забезпечення інноваційного розвитку ЗНЗ, концепцію та модель оцінювання інноваційного розвитку ЗНЗ.

За результатами НДР надруковано монографію «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу» (15,0 д. а.), авторами якої є всі наукові співробітники лабораторії педагогічних інновацій, керівником авторського колективу – кандидат педагогічних наук Г. Д. Щекатунова. Монографію розіслано та впроваджено у навчальних закладах різного типу, здійснено та проаналізовано моніторинг упровадження.

Результати дослідження лабораторії оприлюднені на 42 масових наукових заходах, з яких: 22 конференції різного рівня, 17 наукових, науково-методичних і науково-практичних семінарах, 3 круглих столах. У грудні 2012 року співробітниками лабораторії проведено Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію «Організаційно-педагогічні умови інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів».

Оприлюднення результатів науково-дослідної роботи здійснювалося також через електронний ресурс – сторінку відділу в соціальній мережі Facebook.

Логічним продовженням проведеного дослідження «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів» є теперішня тема НДР «Теорія і технологія оцінювання інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу», яка виконувалися відділом у 2013-2015 рр.

З 2016 року науковий колектив відділу досліджує тему "Прогнозування розвитку загальної середньої освіти як рівневої системи".

На даний момент в відділі інновацій та стратегій розвитку освіти працюють такі співробітники:

Пузіков Дмитро Олегович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідуючий відділом;

Онищук Людмила Анатоліївна, доктор педагогічних наук, головний науковий співробітник;

Цимбалару Анжеліка Дмитрівна, доктор пед. наук, головний науковий співробітник;

Климчук Ірина Олександрівна, 0,5 ст. канд. пед. наук, старш. наук. співробітник;

Черняк Сергій Геннадійович, старш. наук. співробітник, кандидат пед. наук, доцент;

Прохоренко Олексій Олексійович, кандидат психологічних наук, науковий співробітник;

Люлькова Юлія Михайлівна, науковий співробітник;

Гораш Катерина Вікторівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (0,5 ст.);

Мушка Оксана Вікторівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; (0,5 ст.);

Левчук Оксана Ігорівна, кандидат юридичних наук, науковий співробітник;

Мезенцева Олена Іванівна, молодший науковий співробітник (0,5 ст.);

Захарова Ірина Марлінівна, пров. інженер 1-ої категорії.

Сидоренко Лариса Львівна лаборант