Crossref Member Badge

Віртуальна лабораторія «Вчимося досліджувати історію»

ВЕЛЬМИШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ-ІСТОРИКИ!

Page1.PNGВітаємо Вас у Віртуальній лабораторії «Вчимося досліджувати історію»

Роль шкільного предмета історії в збереженні історичної пам’яті народу, держави, становленні світогляду та вихованні молодої людини не можна недооцінювати. Він покликаний допомогти школяреві самовизначитися в суспільстві і інтегрувати себе в цей світ. Шкільна історична освіта є сформованим і випробуваним способом донесення досвіду поколінь та культурних ресурсів нащадкам. Без знання історії кожне покоління було б змушене наново створювати новий культурний фундамент свого існування. За словами Р. Дж. Колінгвуда, історія може нам допомогти встановити діагноз наших моральних і політичних проблем. А на думку Б. Сідорцова, багатьох помилок у житті суспільства вдалося б уникнути, якби політики і можновладці вивчали досвід попередніх поколінь. Ігнорування історичного досвіду неодноразово призводило до негативних наслідків.

Виклики часу, помітні кризові явища у житті українського суспільства вимагають оновлення змісту шкільної історичної освіти. Відображення цих змін має бути не лише на уроках, у поясненнях вчителів, у підручниках, а й у таких документах як державні освітні стандарти та створені на їх базі навчальні програми. Відбір змісту шкільної історичної освіти має сприяти примиренню різних моделей історичної пам’яті, інтеграції та консолідації українського суспільства. Вивчення історичного минулого молоддю покликане презентувати досвід взаєморозуміння, співжиття у полікультурному середовищі.

Втім, традиційне навчання не в змозі повною мірою забезпечувати умови для розвитку творчих здібностей школярів, оскільки в його процесі увага та енергія учнів концентрується в основному на змісті засвоюваного матеріалу. Ефективне навчання можливе лише за умови, якщо учень у процесі навчальної діяльності і життєвої практики використовує знання, здобуті ним самим. Такі знання глибше запам’ятовуються, свідомо застосовуються, а стимулом їх поповнення слугує внутрішня мотивація школяра. Зазначені обставини актуалізують потребу у виробленні нових підходів до змісту шкільної історичної освіти в Україні.

Таким чином, перед педагогічною наукою стоїть завдання створити ефективні методики навчання, які ґрунтуються на застосуванні таких технологій, форм і методів навчання, що забезпечують не лише інтенсивне оволодіння системою знань, а й вироблення уміння самому збагачуватися та самостійно здобувати знання. Одним з ефективних способів досягнення цієї мети є організація дослідницької діяльності учнів як на уроках, так і у позаурочний час. Залучення школярів до дослідницької діяльності дозволяє з успіхом вирішувати багато освітніх проблем – наприклад, пов'язані з індивідуальним підходом, рівневою диференціацією, створенням позитивної навчальної мотивації, професійною орієнтацією.

Дослідницька діяльність спонукає учня мислити, вона завжди пов’язана з відкриттям для учня суб’єктивно нового знання, віднаходженням у самому собі нових можливостей, докладанням необхідних зусиль, спрямованих на подолання труднощів, що виникають у процесі дослідницької діяльності. Більше того, дослідницька діяльність зміцнює позитивну самооцінку, підвищує рівень домагань, породжує впевненість у собі і почуття задоволення від досягнутих успіхів.                                               

Проте, незважаючи на те, що загальнотеоретичні положення щодо дослідницького навчання розроблені у педагогічній науці досить ґрунтовно, у методиці навчання історії в основній школі нерозв’язаними залишаються такі питання:

-       як відібрати та структурувати зміст шкільного курсу всесвітньої історії для системного запровадження дослідницького навчання в основній школі;

-       якими є методичні умови ефективної організації дослідницької діяльності в процесі навчання історії в основній школі;

-       які типи проблемних ситуацій варто створювати на уроках історії в основній школі, яким є принципи та засади розробки системи проблемних ситуацій на історичному матеріалі;

-       якими мають бути мета, завдання, зміст, структура та методика конкретного уроку з історії, під час якого застосовуються дослідницькі методи;

-       як дослідницька діяльність має бути представлена у навчальних програмах, підручниках та інших засобах навчання тощо.

Відсутність відповідей на ці та інші питання, загальна нерозробленість методичних засад організації дослідницької діяльності в процесі навчання історії серйозно звужують можливості шкільної практики. Як свідчать дані попередніх наших досліджень, актуальним питанням є також непідготовленість учителів до практичного впровадження дослідницького навчання в школі, їх неоднозначне ставлення та недостатнє розуміння його ролі у викладанні історії. Проведення системного методичного дослідження питань дослідницької діяльності в процесі навчання всесвітньої історії в основній школі надасть змогу не тільки для розвитку шкільної практики, а й для збагачення методики історії як педагогічної науки.

 

МЕТА ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ: репрезентація наукового доробку, обговорення актуальних проблем запровадження дослідницького навчання історії.

Основними ЗАВДАННЯМИ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ є:

  • створити мережевий освітній простір для продуктивного діалогу щодо шляхів реалізації завдань шкільної історичної освіти;
  • сприяти обміну педагогічним досвідом учителів історії;
  • визначити педагогічні чинники й психолого-дидактичні умови навчання історії на засадах дослідницького підходу;
  • стимулювати учасників мережевого співтовариства на впровадження ідей дослідницького навчання у навчально-виховний процес.

 

Пропонуємо Вам розроблені науковими співробітниками відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Морозом П.В. та Мороз І.В. анкети, посібники та статті. Сподіваємося, що матеріали допоможуть виявити проблеми запровадження дослідницького навчання.

 

З повагою і вдячністю за співпрацю наукові співробітники відділу суспільствознавчої освіти

Мороз Петро Володимирович

Мороз Ірина Володимирівна


Анкети
Підручники
Презентації
Методичні матеріали