Організація і результати експериментальної роботи в Інституті педагогіки НАПН України

О_М_Топузов.JPG20 червня 2013 року відбулось засідання Президії Національної академії педагогічних наук України на якому розглядалось питання про організацію і результати експериментальної роботи в Інституті педагогіки НАПН України.

З доповіддю виступив Олег Михайлович Топузов директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор. Він зазначив, що у даний час педагогічна практика все більше спирається на наукові знання, тобто дані, добуті компетентними людьми, які застосовують спеціальні наукові методи пізнання. Одним із головних таких методів в педагогіці є експеримент. З його допомогою виявляються, старанно вивчаються і точно описуються факти, пов'язані з об'єктом вивчення. Інакше кажучи, суть педагогічного експерименту полягає в тому, щоб дістати нове педагогічне знання про об'єкт дослідження, подолати перешкоду непізнаного. Педагогічний експеримент дає можливість глибше, ніж інші методи, встановити характер зв'язку між різними компонентами педагогічного процесу, між факторами, умовами і результатами педагогічного впливу. В експерименті можна перевірити ефективність тих чи інших педагогічних інновацій; порівняти дійовість різних факторів або змін у структурі процесу і обрати оптимальне їх поєднання; виявити необхідні умови для реалізації певного комплексу завдань; встановити особливості перебігу педагогічного процесу в нових умовах.

Одним із провідних завдань діяльності такої установи як Інститут педагогіки є організація і здійснення педагогічного експерименту. Адже Інститут педагогіки НАПН України - наукова установа, метою діяльності якої є розроблення теоретичних і методичних засад добору, структурування та реалізації змісту загальної середньої освіти, обґрунтування перспективних напрямів розбудови шкільної освіти в Україні.

У системі експериментальної роботи Інституту можна виокремити три основні складові, залежно від ініціаторів, учасників, масштабу і характеру експериментальних досліджень:

1) експериментальна робота, що здійснюється у межах виконання планових науково-дослідних робіт,

2) експериментальна робота, здійснювана докторантами, аспірантами, здобувачами Інституту,

3) експериментальна робота, пов’язана з реалізацією експериментів всеукраїнського або регіонального рівнів, ініційованих навчальними закладами або органами управління освітою, де науковці Інституту є науковими керівниками, консультантами, співвиконавцями.

У 2010–2012 рр. в Інституті педагогіки завершено виконання 22 науково-дослідних робіт під час яких виконувалося 27 експериментів. Експериментальні дослідження цього періоду ставили за мету перевірити педагогічну доцільність і дієвість розроблених: дидактичних засад диференціації навчання в основній школі; субмоделей та технологій формування культур в управлінській діяльності керівників ЗНЗ; критеріїв інноваційного розвитку ЗНЗ, варіативних моделей розвитку загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості; основ створення аудіовізуальних електронних засобів навчання; умов формування навчально-виховного середовища у профільній школі; науково-методичних засад інтегрованого навчання української словесності у школах І ступеня з мовами викладання національних меншин України та засад конструювання підручників з мов та літератур етнічних меншин.

Перевірити ефективність експериментальних методик, методичних систем та навчально-методичного забезпечення навчання учнів старшої профільної школи з основних предметів; методику формування в учнів початкових класів ключової компетентності «уміння вчитися» і предметних компетентностей – мовної, мовленнєвої, соціокультурної, читацької, математичної, природознавчої, соціальної, здоров’язбережувальної.

Виявити необхідні умови для реалізації моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти.

За результатами експериментальної роботи: доведено ефективність диференційованого підходу до формування в учнів загальнонавчальних компетентностей; дієвість окремих форм, методів та технологій навчання, зокрема ефективність проблемно-модульного підходу в організації допрофільної підготовки та профільного навчання у старшій школі; ефективність модульно-залікової системи організації природничо-наукової освіти в профільній школі за підручником інтегрованого курсу «Природознавство»; визначено вимоги та підходи до інтерпретації результатів стандартизованого тестування в Україні для використання їх з метою управління якістю освіти; критерії готовності ЗНЗ до здійснення інноваційної діяльності; критерії оцінки ефективного функціонування моделей освітніх середовищ; особливості реалізації компетентнісного підходу до навчання у профільній школі; особливості застосовування інформаційних технологій у продуктивній життєдіяльності випускників школи як членів сучасного інформатизованого суспільства; розроблено варіативні моделі управління розвитком освіти на регіональному рівні, механізми управління розвитком ЗНЗ, критерії інноваційного розвитку ЗНЗ; дидактичні моделі профільного навчання; програмно-методичне забезпечення профільної підготовки учнів старших класів; методичні апарати підручників для усіх ланок середньої освіти; впроваджено методики формування ключових і предметних компетентностей школярів у навчальному процесі, методики навчання різних предметів та курсів за вибором у профільній школі.

Результати експериментальних досліджень науковців Інституту використано у процесі створення низки нормативних та інших документів, які регулюють функціонування системи освіти. Зокрема науковці Інституту брали активну участь у розробленні:

- проекту Національної рамки кваліфікацій;

- Державних стандартів початкової, базової та повної загальної освіти;

- Концепції інноваційного розвитку ЗНЗ;

- Концепції профільного навчання (проект нової редакції);

- концепціях навчання шкільних предметів у старшій профільній школі;

- навчальних програм з предметів для середньої загальноосвітньої школи;

- критеріїв оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

- критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової, основної і старшої школи (проект) та інших.

Експериментально перевірені педагогічні теорії, гіпотези, соціально важливі ідеї, інновації, методики повною мірою відображено у науковій, навчальній та науково-виробничій продукції. Так, протягом 2010-2012 рр. опубліковано та впроваджено в освітню практику: 4 монографії, 18 посібників, 18 підручників (з них 8 мають гриф МОНУ), 10 навчальних програм, понад 1000 статей у наукових фахових виданнях. Об’єктами упровадження зазначених результатів експериментальної діяльності є загальноосвітні й вищі педагогічні навчальні заклади, інститути післядипломної педагогічної освіти.

Результати експериментальних досліджень широко апробовано під час масових науково-практичних заходів різного рівня. Ефективною формою обговорення перебігу і результатів експериментальної роботи є виїзні засідання лабораторій або Вченої ради в експериментальних закладах. Базою для експериментальних досліджень є понад 240 навчальних закладів різних типів з усіх регіонів України.

Окрім того, показовими критеріями ефективності експериментальної роботи Інституту педагогіки є те, що педагогічні колективи навчальних закладів не просто сприяють у проведенні експериментальних досліджень науковців, а стають самостійними учасниками і ініціаторами проведення подальших експериментальних досліджень. Учителі, які спільно працювали з науковцями Інституту педагогіки, стають лауреатами конкурсів «Учитель року», «Учитель-новатор», захищають кандидатські дисертації, отримують державні нагороди і звання.

У обговоренні питання взяли участь науковці та учителі-експериментатори. Від науковців виступила Наталія Василівна Чепелєва – заступник директора з науково-дослідної роботи Інституту психології ім.. Г.С.Костюка, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор. Вона відмітила, що досконале знання методологічних основ проведення науково-педагогічного експерименту – важлива складова професійної компетентності науковця, необхідний інструмент в його повсякденній роботі. Інститут педагогіки як одна з провідних науково-дослідних установ, що забезпечує науково-методичне підґрунтя розвитку сучасної педагогічної науки, здійснює масштабні дослідження з упровадження новітніх освітніх технологій, має величезний досвід з проведення педагогічних експериментів, який може бути корисним для всіх науковців. У той же час з’являються новітні методики та технології проведення експерименту, що потребують наукового осмислення та опрацювання. І тут корисним буде обмін досвідом між усіма установами Академії.

Від учителів-експериментаторів виступали: Ананьєва Надія Василівна – заступник директора Першої міської гімназії м. Черкас, кандидат педагогічних наук, Заслужений учитель України; Ольга Петрівна Матковська – директор Отинійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Коломийської районної ради Івано-Франківської області; Інна Віталіївна Петровська – учитель-методист, керівник методичного об’єднання учителів початкових класів Білогородської Загальноосвітньої школи №1 Києво-Святошинського району Київської області. Усі виступаючі зазначили про важливість і значущість результатів експериментальних досліджень науковців Інституту педагогіки для освітньої практики.