4 грудня 2025 року традиційна, вже п’ята, зустріч з циклу всеукраїнських просвітницьких вебінарів «Українське мистецтво у світовому просторі: імена і долі» об’єднала педагогічну спільноту з усіх областей України (на жаль, крім АР Крим). Подія була присвячена 100-річному ювілею Інституту педагогіки НАПН України.
Ініціатором є відділ мистецької освіти Інституту педагогіки НАПН України. Співорганізатори і постійні партнери – Інститут проблем виховання НАПН України, Інститут модернізації змісту освіти МОН України, всеукраїнський науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва. Незмінною і важливою в організації цієї події є інформаційна підтримка Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти (що належить до сфери управління Міністерства культури України) та науково-дослідної лабораторії творчих проєктів «Регіональна мистецька освіта» Рівненського державного гуманітарного університету, з якими відділ мистецької освіти системно співпрацює.
Натхненне мотивувальне слово про зростання ролі українського мистецтва і ціннісність мистецької освіти в сучасному світі слухачі вебінару почули від директора Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, віцепрезидента НАПН України Олега ТОПУЗОВА. Своїм баченням мистецької освіти у формуванні Людини культури поділилась у вітальному слові Галина КОЛОМОЄЦЬ, заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук, старший дослідник.
Виступ Оксани КОМАРОВСЬКОЇ, доктора педагогічних наук, професора, завідувача відділу мистецької освіти Інституту педагогіки НАПН був присвячений майже столітньому шляху становлення української мистецько-педагогічної науки, що є віддзеркаленням процесів життя українців і мобільною відповіддю на виклики українського суспільства та перманентним прогностичним відображенням динаміки наукових досліджень підрозділу.
Темою виступу Андрія БОЙКО-ГАГАРІНА, старшого зберігача фондів відділу «Музей грошей» Департаменту комунікацій Національного банку України, доктора історичних наук, стала «Історія гривні та шага в Українській Народній Республіці», що надзвичайно зацікавило слухачів. Учасники дискусії під час вебінару і у відгуках (опитуванні) після завершення події відзначили, що інформація А. Бойка-Гагаріна, яка, на перший погляд, далека від тематики мистецької освіти, насправді занурила в атмосферу, у якій жили і творили видатні українські митці того часу.
Розповідь Анни МИХАЛЬЧУК, українсько-австралійської художниці та ілюстраторки дитячих книжок, була присвячена тому, як далекий «Зелений континент» пізнає українські народні традиції, і викликала неабияку емоційну підтримку в учасників дискусії, як і загалом діяльність мисткині з «культурної дипломатії» («Від Поділля до Тасманії: подорож самчиківського українського народного розпису»).
Цикл вебінарів «Українське мистецтво у світовому просторі: імена і долі» об’єднує фахівців-дослідників, які висвітлюють раніше забуті/викреслені імперською пропагандою імена українських геніїв. Так гортаються і стають надбанням учительства і учнівства\студентства штучно вилучені або ж і заборонені колись сторінки їхнього життя і творчості, виховується почуття гордості за глибинність і неосяжність нашого мистецтва. Такими під час п’ятої зустрічі циклу стали виступи етнохореолога Лесі КОСАКІВСЬКОЇ, доцента кафедри хореографії Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидата мистецтвознавства, доцента («Творча особистість хореографа Василя Авраменка» – про видатного українського танцівника і хореографа, кінорежисера, педагога); Ірини ДІКУН, викладача кафедри мистецьких дисциплін Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського, кандидата педагогічних наук (Петро Ніщинський: мандри «Подільського Одіссея» – про віддане служіння Україні композитора і громадського діяча кінця XIX-поч. XXст., перекладача і викладача грецької мови, автора підручників і словників).
Виступ композитора і бандуриста, заслуженого артиста України, лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів Володимира ВОЙТА спонукав слухачів вебінару, по-новому поглянути на бандурне мистецтво; чимало з них відкрили для себе «харківську» бандуру і значимість постаті Гната Хоткевича для української культури загалом («Хоткевич 2.0: як його ідеї працюють у XXI столітті»).
Традиційно під час реєстрації і після вебінару слухачі відповідали на низку запитань щодо проблематики мистецької освітньої галузі. Відповіді вкотре підтверили важливість таких зустрічей. Співробітники відділу мистецької освіти розпочали опрацювання результатів опитування, матеріали якого будуть опубліковані, а рефлексії і побажання слухачів враховані для планування наступних зустрічей із педагогічною спільнотою.