19 грудня понад 80 науковців, педагогічних та музейних працівників із 18 областей України та з 5 країн світу долучилися до роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Музейна педагогіка в науковій освіті». Співорганізаторами конференції стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Національна академія наук України, Національна Академія Педагогічних наук, Національна академія мистецтв України, Національний центр «Мала академія наук України», Інститут прикладних систем управління НАН України, кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова.
Виступ Миколи Головка заступника директора з наукової роботи Інституту педагогіки НАПН України був присвячений потенціалу музейної педагогіки в подоланні навчальних втрат здобувачів наукової освіти.
Президент НЦ «МАНУ» Станіслав Довгий зазначив: «Війна принесла катастрофічні руйнування. Музеї, як і інші заклади освіти та культури, зазнали значних втрат — і матеріальних, і людських. Труднощі в роботі з колекціями та пошкодження інфраструктури стали серйозним ударом по музейній справі в Україні. Ворожою ракетою знищено музей Григорія Сковороди. На жаль, маємо втрати й серед колег. Директор Менського краєзнавчого музею на Чернігівщині й активний учасник попередніх заходів Віталій Крутий пів року тому загинув на Харківщині… Попри втрати й труднощі ми продовжуємо разом шукати нові можливості для розвитку музеїв і музейної педагогіки, адже саме в цей складний час збереження і популяризація культурної спадщини є надважливим завданням».
На конференції виступили іноземні партнери.
Роберт Фірмгофер, директор Центру науки «Коперник» у Варшаві (Польща), підкреслив, що НЦ «МАНУ» став науковим амбасадором України, а наука — це універсальна мова, яка дозволяє долати бар’єри. Він розповів, яких зусиль Центр науки «Коперник» докладає, щоб українські діти мали доступ до знань і почувалися в Польщі як удома. І запросив приєднатися до міжнародної програми «Клуб Молодого Винахідника».
Кеннет Монжеро з Кенії поділився досвідом, як центри науки Кенії впроваджують компетентнісний підхід в освіті.
Маріанна Ачіам з Університету Копенгагена (Данія) представила своє дослідження про еволюцію центрів науки у Європі та світі.
Стефанос Херувіс, старший менеджер проєктів Європейської мережі центрів і музеїв науки «Ecsite», поділився технологіями, як перетворити музеї на центри наукових, мистецьких та соціальних інновацій.
Галина Парасюк, архівістка Українського національного музею в Чикаго, запросила у захопливий віртуальний тур його залами. Розповіла про історію, особливу місію й активну антивоєнну діяльність музею.
Під час роботи секцій конференції учасники ділилися досвідом та науковими розробками. Досліджували роль і можливості музеїв як центрів патріотичного виховання та позашкільних закладів зі SТЕАМ-освіти, як інструментів для подолання освітніх втрат і як безпечних просторів для налагодження діалогу. Говорили також про колаборацію науки й мистецтва як про актуальний тренд музейної діяльності.
Валерій Бітаєв, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України, підкреслив, що ініційована НЦ «МАНУ» програма Музейної педагогіки має потужний практичний результат – всебічну підтримку музеїв у реаліях війни та внесення набутків української культури до реєстру нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Олена Степова з Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» поділилася досвідом роботи Музею науки МАН у Полтаві як базису для інтелектуального прориву України майбутнього.
Денис Свириденко, завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, розповів про проєкт «Road-STEAMer» як інструмент доступу до європейських практик інтеграції науки та мистецтва.
Андрій Гончар з НЦ «МАНУ» розказав про розробляння унікального вебкаталогу «Гуцульський орнамент», метою якого є збереження та популяризація культурної спадщини.
Ірина Удовиченко зі Скарбниці Національного музею історії України порушила важливу тему нострифікації як методу музейної комунікації. «Музейна педагогіка — це педагогіка цінностей! І перед українськими науковцями стоїть велике завдання — заповнити білі плями в нашій історії, яку системно грабувала й знищувала росія», — підкреслила науковиця.
Наталія Коваленко з НЦ «МАНУ» поділилася досвідом підготовки та впровадження інтерактивних занять з астрономії для виставки «Експедиція Сонячною системою».
Ольга Шибка з Дніпра навела аргументи на користь колективної технічної творчості під час позашкільних інтегрованих занять — як підґрунтя для STEAM-освіти.
Людмила Абашіна й Олена Трощинська говорили про патріотичну освітню діяльність у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин»; Ольга Дуб розповіла про ботанічні та історичні пікніки в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики»; а Ольга Пальона розказала про оригінальний фотопроєкт з використанням старовинних вишиванок від Музею історії Краматорська.
Детальніше в програмі конференції
Виступи учасників будуть об’єднані у збірник матеріалів конференції, який буде оприлюднено в 2025 році.