Історія та філософія освіти в незалежній Україні: виміри історичної пам’яті (український і зарубіжний дискурси)

30 травня 2024 року відбулась щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Історія та філософія освіти в незалежній Україні: виміри історичної пам’яті (український і зарубіжний дискурси)».

Організаторами конференції були Національна академія педагогічних наук України, Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки, відділ історії та філософії освіти Інституту педагогіки  НАПН України. Співорганізаторами стали Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Луганський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Метою конференції були обмін ідеями та результатами наукових пошуків між науковцями і практиками за вищезазначеними тематичними напрямами, обговорення актуальних аспектів проблеми історичної пам’яті, популяризація новаційних ідей та практик національно-патріотичного виховання дітей та молоді як питомого складника фахової підготовки майбутніх освітян.

Проблемне поле для обговорення було окреслено такими питаннями:

  • Освітньо-філософське осмислення чинників формування історичної пам’яті в аспекті НУШ;
  • Сучасний стан та перспективи формування історичної пам’яті в системі освіти України в умовах повоєнного відновлення;
  • Шкільний підручник як відбиток та інструмент історичної пам’яті;
  • Роль учителя/викладача у забезпеченні національної єдності та формуванні патріотів-державників;
  • Актуальний український та зарубіжний науковий дискурс історичної пам’яті.

У центрі зацікавленого обговорення учасниками заходу була важлива проблема формування у громадян України, і насамперед – у молодого покоління невикривленої історичної пам’яті, яка є одним з посутніх чинників формування їхньої національної самоідентифікації. А усвідомлена самоідентифікація, як зазначали академіки В.Г.Кремень, О.М.Топузов, І.Д.Бех, є базою виховання патріотизму. 

Питання реалізації завдань національно спрямованого навчання і виховання у дусі патріотизму  засобами підручникотворення висвітлили у своїх виступах професори О.Пометун, Н.Гупан, Т.Яценко,

Про розроблення та апробацію у постмайданний період в українському суспільстві широкого інструментарію історичної політики, пов’язаної із реаліями інформаційної війни як частини гібридної війни, яку проводить проти України агресивний сусід. говорили академік П.Саух, професори О.Удод,  Н.Дічек, Наголошувалося на потребі зміни акцентів у  тлумаченні історичних процесів і українській гуманітаристиці.

Про практичні шляхи і форми формування національно орієнтованого світорозуміння, патріотичних настроїв здобувачів вищої освіти розповідали професори Н.Гоголь, Н.Коляда, Т.Кочубей, 

Учасники дійшли одностайної думки, що втілення нових акцентів політики пам’яті органічно пов’язане з цифровою мобільністю, яка забезпечує альтернативні платформи для обміну думками та аргументами, розширює можливості переоцінки подій минулого у віртуальному комунікативному просторі. А тому, крім конвенційних освітніх методів формування історичної пам’яті у закладах освіти, одним із дієвих інструментів виконання стратегії національної безпеки засобами освітньої галузі, має бути цілевизначально організований виховний процес й у віртуальному комунікативному просторі.

За результатами роботи конференції заплановано видання збірника матеріалів.