Пропедевтичне ознайомлення з основами радіаційно-гігієнічної безпеки має на меті організувати доступне молодшим школярам пізнання елементів радіаційно-гігієнічної грамоти у тісному зв’язку з вивченням інших предметів навчального плану, насамперед, «Я досліджую світ», «Довкілля». Можливим і перспективним вважається шлях інтеграції зазначеного змісту з природознавчим і людинознавчим (вивчення тіла людини, її органів; живої і неживої природи: особливостей води, ґрунту, повітря, впливу сонячного випромінювання; спостереження за сезонними змінами в природі, участь у природоохоронних заходах у позаурочній діяльності).
Обмаль знань про можливі негативні наслідки обстеження незнайомих об’єктів, необачної поведінки в довкіллі нерідко роблять учнів потерпілими у зв’язку зі своєю необізнаністю.
Особливо це актуально зараз – в умовах безпрецедентного за своїми екологічними, медико-біологічними та морально-психологічними наслідками в умовах реалій воєнного стану, зокрема на територіях поблизу АЕС.
Підготовка зазначених матеріалів ґрунтувалась на з’ясуванні у вчителів під час онлайн-зустрічей необхідності для учнів початкових класів фактичних знань про природну і штучну радіоактивність, її джерела, вплив на живу природу, шляхи розповсюдження радіації, умови захисту від шкідливих доз опромінювання в повсякденному житті, поведінку у випадку радіаційної небезпеки. Цим питанням присвячено приведений нижче практичний матеріал.
Яке значення мають радіаційно-гігієнічні знання для людини? На жаль, вибух у Чорнобилі довів необхідність накопичувати знання про те, як врятуватись у цій ситуації; максимально знизити дію шкідливого випромінювання. Адже дуже прості для виконання заходи можуть врятувати людину в подібних ситуаціях: закрити вікна, кватирки, не виходити на вулицю без головного убору. Є правила, звичайно, складнішого ґатунку. Але у всіх випадках, чим краще і більше знати про поведінку в небезпечній ситуації, тим більша гарантія зберегти себе і своє здоров’я.
Як молодшим школярам пояснити саме явище радіоактивності?
Звичайно, їм недоступний буде механізм поділу ядер. Але дітям важливо знати, що деякі матеріали здатні випромінювати високу енергію, яка не сприймається органами чуття людини. Ми її не бачимо, не чуємо, не відчуваємо на дотик. З малими дозами випромінювання людина часто зустрічається в своєму житті. Адже випромінює телевізор, комп’ютер, рентгенівський апарат. Але усе залежить від кількості опромінення.
Які можуть бути рекомендації для дітей в ситуаціях радіаційної небезпеки? Що може залежати від них?
Після одержання інформації про радіаційну загрозу необхідно:
- одразу укритися в будинку. Адже стіни дерев’яного будинку послаблюють випромінювання в 2 рази, а цегляного—в 10 разів. Заглиблені сховища (підвали) ще більше знижують ризик;
- захистити квартиру(будинок) від проникнення радіоактивних частин з повітрям: закрити кватирки, щільно закрити рами і двері;
- терміново зробити запас питної води в закриті посудини, перекрити крани;
- допомогти батькам підготуватися до можливої евакуації: взяти з собою документи, предмети першої необхідності, запакувати ліки, мінімум білизни і одягу. Забрані речі запакувати в герметичні мішечки і скласти їх у приміщенні, яке найбільше захищене від проникнення зовнішнього забруднення (віддаленому від вікон, від дверей тощо).
Намагатися виконувати такі правила:
- використовувати в їжу лише продукти, які зберігалися в закритому приміщенні;
- уникати тривалого перебування на забрудненій території, особливо на дорозі, траві, не ходити в ліс, утриматися від купання в водоймах;
- змінити взуття коли заходиш в приміщення (брудне взуття слід залишати за дверима).
Необхідно використовувати наявні засоби захисту:
- органів дихання — прикрити рот і ніс змоченою у воді марлевою пов’язкою, рушничком або будь-якою частиною одягу;
- шкіри і волосся — прикрити будь-якими предметами одягу, головними уборами.
Кожне з наведених правил потребує окремої розмови, аргументації необхідності його дотримання. Молодшим школярам складно одразу втримати в пам’яті так багато правил. Тому з ними краще поступово ознайомлювати, моделюючи окремі ситуацій.
Важливо попередити можливі випадки порушення поведінки молодших школярів у разі небезпеки: непослух, бажання бути на вулиці наперекір рекомендаціям, заважати старшим, не виконувати захисних заходів тощо. Важливо, щоб діти переконались у необхідності дисциплінованого і організованого виконання рекомендацій, які сприятимуть збереженню здоров’я.
Для закріплення одержаних уявлень можна використати проблемні завдання, запропонувати ситуації вибору. Наприклад:
- з перелічених предметів виберіть ті, які треба підготувати для можливої евакуації: іграшки, рюкзак з книгами, документи, запас консервів;
- обговоріть, чому небезпечно перебувати під дощем;
- яка вода придатна для пиття: з термосу чи з водопроводу;
- куди подіти забруднений одяг: скласти його в кімнаті, в ванній випрати, заховати в мішечок тощо.
- Чому не можна гратися іграшками, які були на вулиці.
Багато важить дотримання чистоти приміщення, де ми живемо і працюємо. Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконь, зміна взуття. Ну і, звичайно, особиста гігієна:
- ретельно мити руки з милом перед вживання їжі;
- полоскати рот і горло перед прийманням їжі;
- часто приймати душ;
- дбати про чистоту одягу.
Як зацікавити дітей програмовим змістом? Щонайперше – забезпечити дитячу активність у процесі пізнавальної діяльності. Наприклад, встановлюючи ланцюги розповсюдження радіації, учні усвідомлено ставитимуться до можливої небезпеки, яку може приховувати їжа, пил тощо. Таких ланцюгів безліч. Варто надати можливість зобразити схеми просторового і харчового розповсюдження радіації. Для цього можна використати завдання:
- Продовж ланцюжок розповсюдження: пилок квітки—бджола—……………; водойма — риба—………..; дорога — взуття—………. тощо. Заохочуються довші зі переліком об’єктів забруднення ланцюжки, їх різноманітність, оригінальність думки.
Щоб досягти правильного реагування на знак «Радіаційна небезпека» 
з метою його впізнавання, виділення зі схожих, запам’ятання, розуміння важливості, необхідно роз’яснити, що він означає. Жовтогарячий колір привертає до себе увагу. Три пелюстки знаку означають випромінювання.
Учням можна запропонувати завдання: серед дорожніх знаків розпізнати знак «радіаційна небезпека», визначити лише йому властиві ознаки, змалювати в зошит, і розповісти, як діяти, коли побачиш цей знак.
Для кращої орієнтації в темі учні можуть розв’язати ситуації вибору:
- Біля лісу ти побачив/побачила знак «Радіаційна небезпека». Твої дії: обійдеш його збоку і заглибишся в ліс чи повернеш в протилежний бік?
- Випав біли-білий сніг. Менша сестричка захотіла попробувати його на смак. Що ти їй порадиш?
- Діти сперечалися: де пил може бути радіоактивним у разі повідомлення про радіаційну небезпеку: на вулиці чи в кімнаті?
Реалізуючи в той чи інший спосіб наведені рекомендації, важливо їх конкретизувати, наблизити до потреб учнів, умов їхнього проживання.
Бібік Надія Михайлівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної Академії педагогічних наук України, український педагог, головний науковий співробітник
Павлова Тетяна Сергіївна, науковий співробітник