Формування критичного мислення учнів 5–6 класів гімназії на уроках іноземної мови при дистанційному навчанні в умовах війни (для вчителів іноземних мов)

У час збройної агресії РФ проти України та проведення країною-агресором інформаційної війни важливість формування критичного мислення в учнів набуває особливого значення. Освіта є саме тією зброєю, яку потрібно всебічно використовувати у протистоянні інформаційній війні, що  є складником збройної агресії РФ. У період масового маніпулювання інформацією, яке ми спостерігаємо в умовах воєнного стану, особливо важливо навчити учнів критично ставитися до побаченого чи почутого, розпізнавати фейки,  довіряти лише офіційним джерелам і не піддаватися на провокації.  Завдяки критичному мисленню людина формує власний погляд на певні явища, події, процеси і, керуючись логікою, вибудовує систему аргументів, щоб зрозуміло довести і донести свої думки.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі (2020 р.) визначено топ-10 навичок, які будуть потрібні для роботи у 2025 році.  Критичне мислення посідає одне з перших місць серед навичок, за якими, на думку роботодавців, зростатиме популярність упродовж 2020–2025 років.

Технологію розвитку критичного мислення (ТРКМ) запропонували в 90-х роках ХХ століття американські дослідники Ч. Темпл, Дж. Стіл, К. Мередіт як особливу методику розвитку критичного мислення через читання й письмо, що відповідає на запитанням: як навчати мислити? У США з 80-х, а в європейських країнах із 90-х років минулого століття розвиток критичного мислення став однією з основних цілей освіти. ТРКМ – вважається найбільш конкретизованою та змістовною класифікацією етапів формування критичного мислення, яка наразі є широковживаною не лише в зарубіжному, а й у вітчизняному освітньому процесі.  

В українській школі інтерес до проблеми критичного мислення суттєво зріс із 2016 року, коли Міністерством освіти і науки було ухвалено концепцію Нової української школи (НУШ). У документі визначено 10 ключових компетентностей НУШ. Спільними для всіх компетентностей є такі наскрізні вміння: а) уміння читати і розуміти прочитане; б) уміння висловлювати думку усно й письмово; в) критичне мислення; г) здатність логічно обґрунтовувати позицію; д) виявляти ініціативу; е) творити; є) уміння розв’язувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; ж) уміння конструктивно керувати емоціями; з) застосовувати емоційний інтелект; і) здатність співпрацювати в команді.

Співзвучними із зазначеними вміннями, але в дещо іншій інтерпретації,  є наскрізні вміння, окреслені в Модельній програмі з іноземних мов для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, а саме: 1) читання з розумінням; 2) висловлення власної думки усно й письмово; 3) критичне та системне мислення; 4) логічне обґрунтовування позиції; 5) творча діяльність, що передбачає креативне мислення; 6) ініціативність; 7) конструктивне керування емоціями; 8) оцінювання ризиків; 9) прийняття рішень; 10) розв’язування проблем; 11) співпраця та спілкування з іншими.

Під терміном «критичне мислення» ми розуміємо здатність особистості до самостійного оцінювання дійсності, інформації, знань, думок і тверджень інших людей, уміння знаходити ефективні рішення певних ситуацій. Тому основна ідея застосування технології полягає у створенні такої атмосфери, за якої учні спільно з учителем, свідомо розмірковують над процесом навчання, відстежують, підтверджують, спростовують чи розширюють знання, нові ідеї, почуття чи думки про світ.

Основу технології розвитку критичного мислення становить базова модель трьох етапів (стадій) організації навчального процесу: виклик – осмислення – рефлексія (рис. 1). Кожен етап має свої цілі та завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань.

Розглянемо використання цієї моделі на уроках іноземної мови в гімназії.

Перший етап – виклик – спрямований на актуалізацію наявних знань учнів і формування їхнього інтересу для отримання нової інформації. Сутність будь-якого методу полягає в тому, що вчитель повинен спрямовувати діяльність учнів, дослухатися до їхніх думок, приймати як правильні, так і неправильні відповіді, допомагати кожному визначати свої знання для отримання нових. На цьому етапі доцільно використовувати такі методи критичного мислення: «Знаю – хочу знати – узнав», «Прогнозування за ілюстрацією», «Асоціація», «Мозковий шторм», «Товсті/тонкі питання», «Дерево припущень», «Вибір афоризму», «Кошик ідей» тощо.

Для прикладу візьмемо метод «Мозковий штурм» (“Brainstorming”), який допомагає систематизувати знання і знаходити творчі рішення. Пропонуємо зразок застосування мозкового штурму з теми «Велика Британія» (рис. 2). Учитель записує посередині дошки певне слово чи словосполучення з теми, що вивчається, а учні озвучують усе, що про нього знають. У нашому випадку – це “Great Britain”. За допомогою рисочок, спрямованих від центрального слова, учитель записує висловлення дітей (London, English, the Queen, the Thames тощо). У результаті має вийти щось схоже на кущ, доповнювати який можна упродовж уроку та в кінці, щоб систематизувати знання учнів (рис. 1).

На допомогу учням можуть прийти навідні запитання, наприклад:

1. What do you think of when we talk about Great Britain?
2. What is the British weather like?
3. Why do the British like drinking tea?
4. Who is the Queen of Great Britain? та інші.

Другий етап – осмислення – характеризується складнішою структурою і завданнями щодо ознайомлення учнів з новою інформацією та її опрацюванням із використанням аналізу, порівняння, оцінювання. Головний принцип етапу полягає в тому, що вчитель має давати учням право/настанову на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом. Діяльність учителя на цьому етапі полягає у збереженні інтересу до теми за безпосередньої роботи з новою інформацією, поступовому просуванні від знання «старого» до «нового». На етапі осмислення доцільно використовувати такі методи критичного мислення, як: «Шість капелюхів», «Зиґзаґ», «ІНСЕРТ», «Карусель», «Ромашка Блума» тощо.

Наприклад, метод «Шість капелюхів» (“Six Hats”), який може застосовуватися також на етапах виклику і рефлексії. Кожен учень одержує один капелюх певного кольору. Колір кожного капелюха вказує на тип завдання:

• білий капелюх (White Hat – facts) – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах;
• жовтий (Yellow Hat – Benefits) – подумайте, чому … (відповісти на питання, що стосується теми);
• чорний (Black Hat – Cautions) – доведіть, що … (у межах теми);
• червоний (Red Hat – Feelings) – подумайте, який емоційний стан може викликати у ця тема;
• зелений (Green Hat – Creativity) – подумайте, як використати тему, щоб це зробило наше життя радіснішим (які позитивні моменти має ця тема);
• синій (Blue Hat – Process) – узагальніть висловлювання усіх попередніх учнів/груп і підсумуйте, що корисного та нового ви дізнались у результаті виконання цього завдання.

Заключний етап – рефлексія – базується на обговоренні теми, тобто на осмисленні й аналізі отриманої інформації та можливості її застосування в реальному практичному житті. Учні співвідносять нову інформацію зі старою, використовуючи знання, отримані на стадії осмислення.  Вони також можуть оцінити власні погляди та порівняти їх із думками інших учнів. Ефективними на цьому етапі будуть методи: «Підведення підсумків», «Синквейн», «Кластер», «Есе» тощо. Цікавим та ефективним є, наприклад, метод «Синквейн».

Метод «Синквейн» або «Сенкан» (від от фр. cinquains, англ. cinquain) – це вірш що складається з п’яти рядків і написаний за певними правилами. Лаконічність цього методу розвиває здатність резюмувати інформацію, висловлювати стисло думку декількома значущими словами, короткими висловами (як індивідуально, так і в парах).

Основні правила написання синквейна:

• перший рядок – назва теми одним словом (як правило, іменником);
• другий – опис теми двома словами (прикметниками);
• третій – опис дії в межах теми трьома словами (дієсловами);
• четвертий – фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (однією фразою);
• п’ятий – резюме, висновок (як правило, синонім до першого слова, виражений будь-якою частиною мови).

Наприклад, синквейни «Мадонна» і «Спорт».

Запропоновані нами приклади до трьох етапів уроку можуть слугувати зразком для створення учнями самостійних рисунків, таблиць тощо до будь-якої теми, що вивчається чи повторюється. Для цього не обов’язково використовувати графічний редактор (наприклад, Paint), учням достатньо буде кольорових олівців чи фломастерів. Необхідно звертати їхню увагу на внутрішню суть зображень, тобто навчити учнів бачити головне у зображенні (ідею, основні компоненти, взаємозв’язки між ними тощо).

Використання методів критичного мислення  на уроках іноземної мови відповідно до базової моделі ТРКМ активізує пізнавальну діяльність учнів, мотивує їх до навчання, підвищує його результативність, сприяє розвиткові творчих здібностей, формує як предметну, так і ключові компетентності підлітків для майбутнього життя.

Рекомендована література

1. World Economic Forum. The Jobs Reset Summit. 20–23 October, 2020. URL: https://www.weforum.org/events/the-jobs-reset-summit-2020  

2. Темпл Ч., Стіл Д., Мередіт К. Методична система «Розвиток критичного мислення в навчанні різних предметів». Київ: НМЦ розвитку критичного та образного мислення «Інтелект», 1998. 32 с.

3. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти / МОН України. Київ, 2016. 40 с.

4. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти / автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І. та ін. Рекомендовано МОН України: Наказ від 12.07.2021 № 795. 42 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1Lvr1Juvpo3CMswCPPtWQozx XDQpqyH-/view  

Полонська Т. К., канд. пед. наук, старш. наук. співроб., пров. наук. співроб. відділу навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України