Динаміка мовної норми науково-освітньому дискурсі початку ХХІ століття

25 травня 2023 року відбувся всеукраїнський семінар «Динаміка мовної норми науково-освітньому дискурсі початку ХХІ століття», співорганізаторами якого стали співробітники відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України й відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України. Це вже другий спільний захід двох наукових установ.

До роботи семінару долучилися наукові співробітники відділу граматики та наукової термінології, відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України. Також у заході взяли участь науковці з різних закладів вищої освіти Києва, Харкова, Львова, Кам’янця-Подільського, Рівного, Житомира, Глухова, Полтави, Одеси та інших міст України, аспіранти, магістранти, майбутні вчителі української мови та літератури.

Під час семінару учасники розглянули низку актуальних проблем:

  • унормування науково-освітньої комунікації: мова освітніх платформ в Україні;
  • тенденції змін у науково-навчальному дискурсі та проблеми внормування професійної мови педагога;
  • науковий стиль української літературної мови: динаміка мовної норми.

З вітальним словом до учасників міжвідомчого семінару звернулася заступник директора Інституту української мови НАН Україна Ніна Горголюк.

Модератором семінару була Світлана Бибик, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.

Завідувачка відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України Олена Горошкіна розказала про відображення тенденцій розвитку української мови в шкільних підручниках, окреслила низку проблем, що стоять перед авторами підручників української мови і літератури, зокрема вибір потрібного терміна з кількох варіантів, використання фемінітивів у навчальній літературі, адаптування навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей учнів тощо.

Керівник групи граматики відділу граматики і наукової термінології Катерина Городенська стисло охарактеризувала історію фемінітивів, ознайомила з позицією інституту щодо вживання їх, порадила уникати суцільного вживання фемінітивів. Вичерпні відповіді надала старший науковий співробітник, керівник групи наукової термінології відділу граматики і наукової термінології Ірина Казимирова, яка акцентувала на важливості врахування семантики слова, словотвірних моделей (термінологійний словник – термінна лексика).

Керівник відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України Євгенія Карпіловська ознайомила з роботою над словником української мови початку ХХІ століття.

Старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України Ангеліна Ганжа, виголосила доповідь «Культура мови освітніх ресурсів в Україні», Світлана Бибик привернула увагу до проблеми унормування науково-освітньої комунікації, зокрема мови освітніх платформ в Україні. Старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Тетяна Коць ознайомила з особливостями наукового стилю, провідний науковий співробітник цього ж відділу Галина Сюта розповіла про новітні запозичення, акцентувавши на окремих критеріях доцільного застосування запозичень. Старший науковий співробітник відділу граматики і наукової термінології Інституту української мови НАН України Ніна Яценко дала поради щодо вживання окремих термінів. Дослідниця рекомендує уникати слова невід’ємний, що є калькою з російської мови, а використовувати невіддільний, неодмінний (атрибут).

Керівник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України Світлана Єрмоленко розповіла про динаміку мовної норми в українській мові.

В обговоренні взяли участь Таміла Яценко, Марія Яцимирська, Раїса Дружененко, Ольга Черемська, Ірина Гоцуляк та ін.

Усі учасники семінару одностайні, що такі заходи є потрібними, оскільки співпраця мовознавців і педагогів дає змогу покращити якість навчальних видань.